Вучетич Микола Гаврилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вучетич Микола Гаврилович

ВУЧЕ́ТИЧ Микола Гаврилович (25. 02 (09. 03). 1845, м. Ставрополь, Росія – 12(25). 11. 1912, Москва) – прозаїк, драматург. Навч. у С.-Петербурзі у Мед.-хірург. академії (1864–67), згодом – на фіз.-мат. ф-ті Ун-ту (до 1871). Перебував на держ. службі в Астрахані (Росія, 1871–80), Нижньому Новгороді (Росія, 1881–89), Аккермані (нині м. Білгород-Дністровський Одес. обл., 1889–92). Від 1892 – в Одесі, де працював ред. г. «Театр» (1896–1902), як художник-аматор брав участь у худож. виставках (1892, 1897). Дебютував етногр. нарисом «Четыре месяца в Дагестане» // «Кавказ», 1864, 17, 27 сент.; 1, 4 окт. Співпрацював із газетами і журналами Одеси, Москви, С.-Петербурга. Герої В. – переважно люди склад. доль. Окремі твори перекладені франц., нім., англ. мовами. В. автор драми «В крутых берегах» (Слово, 1879, № 1), оповідань – «Две елки» (1881), «Два пугача» (1895; обидва – Москва), «Злой человек» (1895), «Божьи дети» (1896), «Соловей» (1900; усі – Одеса), «Рассказы для детей» (С.-Петербург, 1902).

Літ.: Некролог // Рус. слово. 1912. № 44; Русские писатели 1800–1917: Биогр. слов. Т. 1. Москва, 1989; Товарищество южнорусских художников: Биобиблиогр. справоч. О., 2000.

К. О. Качан

Стаття оновлена: 2006