Красовський Степан Якимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Красовський Степан Якимович

КРАСО́ВСЬКИЙ Степан Якимович (08(20). 08. 1897, с. Глухи, нині Могильов. обл., Білорусь – 21. 04. 1983, Москва, похов. у смт Моніно Моск. обл.) – радянський війсь­­ковий діяч. Маршал авіації (1959). Проф. (1966). Герой Рад. Союзу (1945). Держ. та бойові нагороди СРСР. Закін. Бихов. вище початк. уч-ще (нині Могильов. обл., 1915), Військ.-повітр. академію (Моніно, 1936). У 1916 мобілізов. до рос. армії, воював на Зх. фронті. У жовтні 1917 вступив до Червоної гвардії, 1918 – до Червоної армії та більшов. партії. Як авіамоторист, льотчик-спостерігач і воєн. комісар брав участь у бойових діях на Зх. і Сх. фронтах, придушенні антирад. повстань у Білорусі, Азербайджані (1920), Вірменії (1921), Грузії (1924). Відтоді – на комісар. і командир. посадах у ВПС, зокрема від 1937 – ком-р авіакорпусу в Ленінгр. військ. окрузі; під час рад.-фін. війни 1939–40 – командувач ВПС 14-ї армії. Після нападу Німеччини на СРСР 1941 командував ВПС 56-ї армії та Брян. фронту, 17-ю та 2-ю повітр. арміями. З’єднання під його командуванням воювали на Пд., Пд.-Зх., Воронез. і 1-му Укр. фронтах, брали участь у Курс. битві, форсуванні Дніпра, визволенні Києва, Корсунь-Шев­­ченків., Проскурів.-Чернів., Львів.-Сандомир., Нижньосилез. і Бер­­лін. операціях. Командував ВПС Далекого Сходу (1947–51), Моск. (1952–53) і Пн.-Кавказ. (1953–55) військ. округів, був гол. військ. радником із ВПС у Китаї (1951–52). У 1956–68 – нач. Військ.-повітр. академії. Від 1968 – у від­­ставці. 1970 рішенням політбюро ЦК КПРС і РМ СРСР признач. військ. інспектором-радником у Групі ген. інспекторів МО СРСР. Його ім’ям названо вулиці у м. Бровари (Київ. обл.), Воронеж (РФ), Бихов і Моніно. Автор спогадів «Жизнь в авиации» (Москва, 1960; 1968; Минск, 1976).

Літ.: Степан Акимович Красовский. Минск, 1981.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2014