Гіндін Йосип Абрамович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гіндін Йосип Абрамович

ГІ́НДІН Йосип Абрамович (18. 08. 1918, Харків – 25. 09. 1989, там само) – фізик. Д-р фіз.-мат. н. (1964), проф. (1967). Держ. премія УРСР (1983). Учасник 2-ї світ. війни, бойові нагороди. Закін. Харків. мех.-маш.-буд. ін-т (1941). Від 1946 – у Харків. фіз.-тех. ін-ті (нині ННЦ «Харків. фіз.-тех. ін-т» НАНУ; 1965–87 – нач. лаб.); одночасно викладав у Харків. політех. (1946–60) та пед. (1967–88) ін-тах. Досліджував мікропроцеси пластич. деформації, зміцнення та руйнування кристаліч. тіл. Обґрунтував роль двійникування в процесах пластич. деформації і руйнування металів; запропонував серію оригін. низькотемператур. методів зміцнення і підвищення пластичності металів і сплавів, які ґрунтуються на процесах росту щільності дефектів, їх перерозподілі й вичерпанні при кріогенному деформуванні.

Пр.: Низкотемпературный полиморфизм металлов // ЖЭТФ. 1958. Т. 35, вып. 3 (співавт.); Об эффекте разупрочнения при низкотемпературной ползучести свинца в сверхпроводящем состоянии // Докл. АН СССР. 1969. Т. 188, № 4 (співавт.); Ползучесть кристаллических тел при низких температурах // Физ. процессы пластической деформации при низких т-рах. К., 1974 (співавт.); Физика программного упрочнения. К., 1979 (співавт.); Структура и прочностные свойства металлов с предельно искаженной кристаллической решеткой // Металлофизика. 1980. № 2.

Я. Д. Стародубов, І. М. Неклюдов

Стаття оновлена: 2006