Гіперінфляція - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гіперінфляція

ГІПЕРІНФЛЯ́ЦІЯ (від гіпер... та інфляція) – вид інфляції, який характеризується темпами зростання споживчих цін, що перевищують 50 % на місяць. Г. виникає внаслідок знач. переповнення грош. знаками каналів грош. обігу і призводить до заг. розбалансування економіки. Гроші стають малопридат. для виконання функції міри вартості, оскільки ця міра щомісячно змінюється більше ніж наполовину. Вони втрачають також функцію засобу нагромадження. Суб’єкти господарювання намагаються якнайшвидше позбутися грошей, які знецінюються, внаслідок чого збільшується швидкість їх обігу, що, у свою чергу, викликає підвищення цін.

Під час Г. втрачаються об’єктивні орієнтири і мотивація екон. діяльності; звужуються можливості обміну і реалізації продукції; відбувається бартеризація екон. зв’язків; падає вироб-во і зростає безробіття; підвищуються відсотк. ставки за кредитами; вимиваються оборотні кошти; поширюється вивіз капіталу; зростає попит на тверду іноз. валюту, що призводить до падіння обмін. курсу нац. валюти і є фактором подальшого підвищення цін; посилюється соц. диференціація сусп-ва; зростає невдоволення широких верств населення. У таких умовах подолання Г. є першочерг. завданням для стабілізації економіки. Ключову роль у цьому процесі відіграють жорстка монетарна політика та обмеження зростання грош. агрегатів. Гіперінфляц. процеси відбувалися в європ. країнах після 1-ї і 2-ї світ. воєн, в країнах Латин. Америки – у 70–80-і рр., в Україні – у 1993, коли внаслідок лібералізації у 1992 цін в РФ, з якою Україна на той час мала спільну грош. одиницю, інфляція склала 10 256 %. Висока інфляція при знач. частці цін, що встановлювалися централізовано, і нерівномірності підвищення цін у різних галузях економіки, поглиблювала структурні диспропорції. Непослідовність екон. політики, прийняття ВР України рішення про надання підпр-вам фінанс. і кредит. допомоги у розмірі бл. 7 млрд крб для покриття збитків і погашення взаєм. заборгованості стали осн. чинниками Г. Протягом 1993 інфляція у січні, червні, вересні, жовтні та грудні перевищувала 50 % (зокрема у грудні вона складала 90,8 %). Г. стала важливим уроком для всього сусп-ва і продемонструвала необхідність зваженості у використанні грошей як інструменту вирішення екон. проблем. Антиінфляц. заходи, що базувались на жорсткій монетар. політиці у відповід. зв’язку з фінанс. і заг. екон. політикою, зумовили поступове згасання інфляції і вихід її на прийнятні для перехід. економіки параметри. У 1994 індекс споживчих цін в Україні склав 501,0 %, у 1995 – 281,7 %, 1996 – 139,7 %, 1997 – 110,1 %. Починаючи від 2000, Україна вийшла на траєкторію екон. зростання, а індекс інфляції у 2001–04 коливався у межах 99,4–112,3 %.

Літ.: Найденов В. Инфляция в Украине: теория и реальность. К., 1995; Мельник О. М. Інфляція: теорія і практика регулювання. К., 1999; Габбард Р. Г. Гроші, фінансова система та економіка / Пер. з англ. К., 2004.

А. А. Гриценко

Стаття оновлена: 2006