Гірняк Никифор Йосипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гірняк Никифор Йосипович

ГІРНЯ́К Никифор Йосипович (23. 07. 1885, с. Струсів, нині Теребовлян. р-ну Терноп. обл. – 04. 03. 1962, м. Клифтон, США) – педагог, військово-громадський діяч, публіцист. Брат Йосипа і Юліана Гірняків. Закін. Львів. ун-т (1910). Відтоді вчителював у г-зії т-ва «Рідна школа» у м. Рогатин (нині Івано-Фр. обл.). З поч. 1-ї світ. війни організував рогатин. сотню УСС. Був референтом військ. справ при Бойовій управі УСС у Відні, ком-ром Коша УСС. У листопаді 1918 – комендант Терноп. військ. округи, згодом – референт з мобілізації Військ. секретаріату ЗУНР. Разом з частинами УГА перейшов на бік Червоної армії. Наприкінці 1920 працював у Київ. губвиконкомі інспектором відділу нар. освіти. У 1921 поїхав у відрядження до Німеччини, звідки виїхав до Праги. 1922 повернувся до Тернополя, працював у г-зії. З поч. 2-ї світ. війни співпрацював в Укр. центр. ком-ті (Краків), Гол. управі Укр. нац. об’єдн. (Берлін). 1944 виїхав до Відня, де був дир. укр. г-зії, 1949 – до США, де організував і очолив видавн. кооператив «Червона Калина», вчителював в укр. школах. Автор низки спогадів з історії УСС та УГА, зокрема «Організація і духовний ріст Українських Січових Стрільців» (Філадельфія, 1955), «Останній акт трагедії Української Галицької армії» (Нью-Йорк, 1958).

Літ.: Микитин Д. Д-р Никифор Гірняк – отаман УСС // Новий шлях. Вінніпеґ, 1962. Ч. 12; Девоссер М. Шляхами вишколу Українського січового стрілецтва // За волю України. Нью-Йорк, 1967; Литвин М., Науменко К. Військова еліта Галичини. Л., 2004.

М. Р. Литвин

Стаття оновлена: 2006