Глаголін Борис Сергійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Глаголін Борис Сергійович

ГЛАГО́ЛІН Борис Сергійович (справж. – Гусєв; 11(23). 01. 1879, м. Саратов, нині РФ – 13. 12. 1948, США) – актор, режисер, драматург, театральний критик. Батько О. Глаголіна. Засл. арт. Респ. (1922). Закін. 1-е реал. уч-ще в С.-Петербурзі (1896), навч. на Драм. курсах у В. Давидова та Ю. Озаровського. Сценічну діяльність розпочав 1894 у Саратові. Від 1899 – актор, від 1906 – реж. С.-Петербур. театру Літ.-худож. т-ва (т. зв. Малого театру). 1914–17 створив бл. 20 кінофільмів, у яких був одночасно сценаристом, постановником і актором. 1917–27 працював (з перервами) у театр. колективах України: трупі М. Синельникова (1917–18), Камер. театрі В. Барановської (1918–19), Першому рад. драм. театрі (1919), Героїч. театрі (1921), Театрі ім. І. Франка (1924–26; усі – Харків). У 1920-х рр. брав участь в орг-ції низки одес. театрів («Пантеон», «Массодрам», «Теревсат» та ін.). 1921–22 був кер. трупи «Художня асоц. під кер-вом Б. Глаголіна» (Одеса). 1922 працював у Тифлісі (нині Тбілісі). 1923–24 – актор Театру Революції (Москва). Від 1928 – у США. Працював у Громад. театрі в Мілуокі (шт. Вісконсін), заснував Вільну студію рос. театру у Голлівуді. Автор п’єс: «Нові пригоди Шерлока Холмса» (у співавт. з М. Суворіним), «Музей воскових фігур» (у співавт. з Ю. Бєляєвим), «Моб» та «Хобо» (обидві – за Е. Сінклером). Зняв к/ф «Знову на землі» (1921, Одес. кінофабрика; зіграв роль Христа), «Кіра Кіраліна» (1928, ВУФКУ).

Пр.: Новое в сценическом искусстве. С.-Петербург, 1901; О свободе театра. С.-Петербург, 1905; Несколько слов о детском театре. Саратов, 1905; Творческие пути театра. Х., 1917.

Ролі: Жанна д’Арк («Орлеанська діва» Ф. Шіллера), Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя), Павло І (однойм. п’єса Д. Мережковського), Гамлет (однойм. трагедія В. Шекспіра).

Вистави: «Полум’ярі» А. Луначарського, «Собака на сіні» Лопе де Веґи, «Мандат» М. Ердмана, «Моб» за Е. Сінклером (усі – 1924–27), «Отелло» В. Шекспіра (1929).

Літ.: Глаголин и его роли. Отзывы и портреты собраны А. М. Брянским и В. П. Лачиновым. С.-Петербург, 1912; Пильгуева С. Глаголин: Мат. к биографии. Тифлис, 1922; Крыжицкий Г. Дороги театральные. Москва, 1976; Голота В. Театральная Одесса. К., 1990; Волхонович Ю. Мандри по Шекспіру з Борисом Глаголіним // УТ. 1998. № 4; Веселовська Г. Театральний конструктивізм Бориса Глаголіна // Мистецтвознавчі зап. К., 2002. Вип. 1(2).

Г. І. Веселовська

Стаття оновлена: 2006