Гладилович Людвиґ-Микола - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гладилович Людвиґ-Микола

ГЛАДИЛО́ВИЧ Людвиґ-Микола (28. 02. 1885, м. Коломия, нині Івано-Фр. обл. – 13. 01. 1967, м. Катовіце, Польща) – диригент і композитор. 1905 навч. у Вищому муз. ін-ті (кл. диригування А. Вахнянина) й одночасно в Консерваторії Галиц. муз. т-ва у Львові (кл. композиції М. Солтиса). 1912–13 навч. у Вищій муз. школі в Зондерсгаузені (Тюринґія) та у Ляйпциз. консерваторії у Німеччині. Працював диригентом у нім. театрах опери і оперети в Наумбурзі, Таллінні, Ризі та Юр’єві (нині Тарту). 1914 як австр. підданий перебував у рос. полоні в Астрахані, Саратові. 1917 працював диригентом Укр. муз.-драм. театру В. Левицького в Царицині (нині Волгоград, РФ), з яким 1921 переїхав до Києва. Від 1922 – у Львові. Від 1924 працював диригентом театру «Українська Бесіда» під кер-вом Й. Стадника. У репертуарі театру, крім укр. та європ. оперет, були також опери «Продана наречена» Б. Сметани, «Галька» С. Монюшка, «Жидівка» А. Галеві та ін. Від 1925 – диригент польс. театрів: Об’їзної опери В’єжбіцьких, Польс. театру в Катовіце (1926–30), Міського театру у Бидґощі (1930–31), Великого театру у Варшаві (1932– 34). Від 1935 – диригент хорів, оркестрів і педагог в м. Кельце, від 1945 – в Бєльсько-Бяла, від 1951 – в Катовіце, де 1958 організував укр. хор, для якого писав твори на сл. Т. Шевченка, І. Франка, М. Рильського, обробки укр. нар. пісень. 1963 відвідав Україну.

Літ.: Кузик К. Нев’янучий талант (До 80-ліття Л.-М. Гладиловича) // Укр. календар за 1965 р. Варшава; Погорецький В. Спогади про Людовика Гладиловича // Укр. календар за 1975 р. Варшава; Петик О. Митець не вмирає // Наша культура. 1975. № 2.

І. Д. Гамкало, С. Заброварний

Стаття оновлена: 2006