Гладиревські - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гладиревські

ГЛАДИРЕ́ВСЬКІ – рід гончарів. Уродженці м-ка Опішня, нині Зіньків. р-ну Полтав. обл.; померли там само. Виготовляли нар. посуд, іграшки, кахлі, майолікові й поліхромні плитки в укр. стилі, архіт.-буд. вставки, цеглу. З роду Г.: Іван (? – ?) – посудник, експонент виставки сільс. станів 1848 у Ромнах; Герасим (? – 1900) – цегельник, учасник Всерос. худож.-пром. виставки 1882 у Москві, с.-г. виставок: 1885 у Зінькові, 1886 у Полтаві (бронз. медаль), 1890 в Опішні. Найвідоміший з Г. – Іван Степанович (1849 – 1919) – кераміст, експонент с.-г. виставок: 1885 у Зінькові, 1893 у Полтаві (бронз. медаль), 1894 у Миргороді (бронзова), 1895 у Зінькові (срібна), 1896 у м. Кременчук (срібна). Виробляв майолікові вази, тарелі, глечики, посудини для напоїв у вигляді «левів» (усі – 1880– 1910-і рр.). Вироби розписував рослин. орнаментом (мотиви квітів, ягід, винограду). Автор поліхром. плиток із нар. орнаментацією, якими у стилі модерн були оздоблені приміщення Полтав. земства (1906–08), у Києві – будинок М. Грушевського на вул. Паньківська, № 9 (1909). Роботи останнього Г. представлені у Полтав. краєзнав. і худож. музеях, МУНДМ, Рос. етногр. музеї у С.-Петербурзі. З роду Г.: Іван Григорович (? – ?) – посудник, учасник с.-г. виставки 1894 у Хоролі. Брати Степан Корнійович (кін. 19 ст. – 1941 чи 1945?) і Феодосій Корнійович (? – ?) виробляли традиц. ужитк. вироби; Ларивон Федорович (1889 – 1960) – посудник.

Літ.: Отчет о Всероссийской художественно-промышленной выставке 1882 г. в Москве. С.-Петербург, 1883; Зарецкий И. А. Гончарный промысел в Полтавской губернии. П., 1894; Мусієнко П. Н. Майстер народного мистецтва Опішні // НТЕ. 1960. № 1.

В. М. Ханко

Стаття оновлена: 2006