Гладкий Петро Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гладкий Петро Дмитрович

ГЛАДКИ́Й Петро Дмитрович (28. 06(10. 07). 1890, м. Батурин, нині смт Бахмац. р-ну Черніг. обл. – 02. 12. 1937, Київ) – мовознавець. Брат М. Гладкого. Мав незакін. вищу освіту. Працював пасічником, учителював у школах Київ. та Житомир. обл. Від 1926 – викл. укр. і рос. мови, літ-ри Маслів. сортонасіннєвого технікуму (Миронів. р-н Київ. обл.). Заарешт. 1937 за звинуваченням у належності до контррев. націоналіст. групи, розстріляний. Реабіліт. 1989 (посмертно). Автор діалектол. розвідок, напис. на великому факт. матеріалі на основі спостережень за мовою тих сіл, де вчителював: «Говірка села Блиставиці Гостомельського району на Київщині» // «Укр. діалектол. збірник», К., 1928, кн. 1, «Говірка села Нехворощі Андрушівського району [Житомир. обл.]» // Там само, 1929, кн. 2. Г. належать ст. «Дієслівні форми з дж, ж, д’... в українській мові» // «Зап. Маслів. сортонасіннєвого технікуму», 1927, т. 2.

О. О. Тараненко

Стаття оновлена: 2006