Гладун Іван Пантелеймонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гладун Іван Пантелеймонович

ГЛАДУ́Н Іван Пантелеймонович (1902, с-ще Лейдівуд, провінція Манітоба, Канада – 11. 04. 1991, м. Ванкувер, провінція Британська Колумбія, Канада) – український громадський діяч, публіцист у Канаді. Народився у сім’ї переселенців з Галичини. Працював будівельником, згодом учителював. 1928 погодився на співпрацю з канад. органами безпеки. Увійшов до КП Канади, 1930 направлений на 10-міс. навч. у Ленін. міжнар. ун-т в Москві. Тричі їздив в Україну. Повернувшись до Канади, викладав в укр. громад. закладах. Активно виступав проти комуніст. ідеології, намагаючись послабити комуніст. вплив серед робітн. руху. 1933 припинив співпрацю з органами безпеки. Після 2-ї світ. війни на прохання офіц. структур опублікував у франко- і англомов. часописах Канади спогади про побачене в СРСР, а потім видав окремою книгою – «They Taught Me Treason» (Toronto, 1947; скороч. неавтор. укр. переклад – «Мене вчили зради», Вінніпеґ, 1948 і публікації в г. «Укр. вісті», Новий Ульм). Пізніше вийшли брошури Г. – «Московська імперія, як світова людоїдня», «Народовбивця “святая” Москва», «Москва – душа нації». Від 1948 у Торонто співпрацював з антикомуніст. г. «The Worker». Ініціював вид. націоналіст. г. «Наш вік» (1949–52), заснував вид-во (у якому вийшов «Словник чужослів» П. Штепи, 1977). Очолював канад. СВУ. Спогади про співпрацю з канад. органами безпеки виклав у кн. «Інколи й один у полі воїн» (Нью-Йорк; Торонто; Сідней, 1990).

Р. І. Доценко

Стаття оновлена: 2006