Глазов Григорій Соломонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Глазов Григорій Соломонович

ГЛА́ЗОВ Григорій Соломонович (24. 09. 1925, м. Артемівськ, нині Донец. обл. – 24. 08. 1996, Львів) – письменник. Чл. СПУ (1953). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Львів. ун-т (1951). Працював у г. «Львовская правда». Друкуватися почав у студент. роки. Автор поет. зб. «О друзьях-товарищах» (Л., 1955), «Эхо» (Л., 1958), «Острый угол» (Москва, 1963), «Живу на земле» (Л., 1963), «Зерна памяти» (Л., 1964), «Грани» (Л., 1966), «Голос» (Москва, 1968), «Ступени» (Л., 1970), «Пласты» (К., 1974), «Беседа» (1986); зб. повістей та оповідань «После нас» (Л., 1968), «Года дальнего следования» (Москва, 1973), «Я, ты и другие» (Л., 1975), «Вынужденный детектив» (Москва, 1977), «Перед долгой дорогой» (К., 1981), «Расшифровано временем» (Москва, 1984), «Без наркоза» (Москва, 1985), «Постскриптум» (Л., 1988) та ін. Осн. теми творчості Г. – 2-а світ. війна та сучасне життя. Переклав рос. мовою окремі твори О. Кобилянської, Б. Олійника, Д. Павличка, М. Хоросницької. Спільно з Е. Ростовцем опублікував пригодниц. повісті «Частное поручение» (К., 1957), «Городок без происшествий» (1959), «Это случилось вчера» (Л., 1961). За сценаріями Г. на Одес. кіностудії худож. фільмів знято картини «Чекання полковника Шалигіна» (1981), «Скарга» (1986; обидві – реж. Т. Золоєв). Окремі твори Г. перекладено болгар., польс., нім., угор. мовами. Укр. мовою твори Г. перекладали М. Ільницький, В. Лучук, М. Петренко, М. Романченко, О. Сенатович.

Тв.: Избранные произведения. К., 1987.

Літ.: Ільницький М. На вістрі неспокою // Жовтень. 1976. № 2; Мельник Я. Исполнявшие долг // Радуга. 1983. № 3; Ільницький М. Григорію Глазову – 60 // ЛУ. 1985, 26 верес.

Т. В. Добко

Стаття оновлена: 2006