Глауберман Абба Юхимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Глауберман Абба Юхимович

ГЛА́УБЕРМАН Абба Юхимович (11. 11. 1917, Варшава – 12. 06. 1974, Одеса) – фізик-теоретик. Д-р фіз.-мат. н. (1957). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. Одес. ун-т (1939). Від 1948 працював у Львів. ун-ті: декан фіз. ф-ту (1953–57), проф. (1958), зав. каф. фізики (1958– 64) і теорії (1964–66) твердого тіла. Від 1966 – дир. НДІ фізики Одес. ун-ту. Наук. дослідж.: теорія поверхн. натягу металів і деформація кристаліч. ґратки металу побл. поверхні; теорія термоавтоелектрон. емісії електронів з поверхні металу у напівпровідник чи діелектрик; теорія електрон. спектрів конденсов. систем.

Пр.: Квантова механіка: Навч. посіб. Л., 1962; К теории туннельных переходов электронов в кристаллах // ЖЭТФ. 1967. Т. 53, № 5(11) (співавт.); Generation of the Exciton-Impurity Complex by Fast Electrons // Phys. Stat. Sol. 1969. Vol. 32 (співавт.); Фізика атома та квантова механіка: Навч. посіб. К., 1972 (співавт.); О физике фотографического процесса. О., 1973.

Літ.: Абба Глауберман: Бібліографія. Л., 1997; Тальянський І. До вісімдесятиріччя від дня народження Абби Юхимовича Глаубермана // ЖФД. 1998. Т. 2, № 1; Професори О(Н)У.

І. І. Тальянський

Стаття оновлена: 2006