Глибоцький район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Глибоцький район

ГЛИБО́ЦЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південній частині Чернівецької області. Утвор. 1940. Від 5 липня 1941 до 8 квітня 1944 – під нім.-румун. окупацією. У 1962–91 до його складу входила тер. Герцаїв. р-ну. Пл. 0,68 тис. км2. Насел. 72 682 особи (2001, складає 106,7 % до 1989): українців – 41 %, румунів – 42,6 %, молдаван – 13,7 %, росіян – 1,9 %, євреїв – 0,1 %, поляків – 0,4 %, ін. національностей – 0,3 %. У складі р-ну – смт Глибока і 37 сільс. насел. пунктів. Знаходиться у передгір’ях Карпат, займає частину Прутсько-Сірет. межиріччя, на Пд. проходить кордон з Румунією. На тер. р-ну зростають дубово-буково-грабові ліси. Корисні копалини: глина, суглинки, гравій. Осн. галузь економіки р-ну – с. госп-во. Діють 9 пром. підпр-в (найбільші – у райцентрі), 71 приватне підпр-во, 3 підпр-ва з іноз. інвестиціями, 2 приватно-оренд., 14 с.-г. ТОВів, 74 ТОВи, 36 фермер. госп-в. У р-ні 44 заг.-осв. школи, 18 дитсадків, 2 позашкіл. заклади; центр. рай. лікарня, 3 дільничні лікарні, 11 лікар. амбулаторій, 18 фельдшер.-акушер. пунктів; 33 клубних заклади, 3 дит. муз. школи, 1 художня школа; 3 ДЮСШ, турист. клуб; Глибоц. та Старововчинец. істор.-краєзнавчі музеї. Є відділ. 4-х банків. Виходить г. «Новий день». У р-ні – 73 реліг. громади, зокрема 38 – православних. У с. Біла Криниця функціонує одна зі старообрядницьких церков (див. Білокриницька ієрархія). Є 2 ботан. заказники (Анкер, Бредуша), 6 пам’яток природи (Монастирський ліс, Чотири велетні, Боєрул стурза, Хряцівська мінеральна, Гайок, Гай красуні) та 2 парки – пам’ятки садово-парк. мист-ва (Байраківський, Герцаївський; усі – місц. значення). Пам’ятки арх-ри: Миколаївська церква та дзвіниця (1618, с. Поляна), Косьмодаміанська церква (18 ст., с. Біла Криниця), Успенська церква (1718, с. Турятка), Дмитріївська церква та дзвіниця (1757, с. Луковиця), Воздвиженська церква (1790, с. Верхні Синівці), Успенський собор старообрядців (1906, с. Біла Криниця; усі – заг.-держ. значення); Пресвятої Богородиці (1827, с. Михайлівка), Михайлівська церква (1876, с. Сучевени), Михайлівська церква (1890, с. Стерче), церква Пресвятої Богородиці (1900, с. Старий Вовчинець), Воздвиженська церква (1903, с. Молодія), церква св. Параскеви (1908, с. Горбівці), Михайлівська церква (1908, с. Коровія; усі – обл. значення); церква Петра і Павла та дзвіниця (18 ст., с. Димка), Святодухівська церква (1777, с. Багринівка), церква Михаїла і Гавриїла (1787, с. Купка), церква Василя та дзвіниця (1815, с. Корчівці), Миколаївська церква та дзвіниця (1831, с. Волока), Дмитріївська церква та дзвіниця (1876, с. Червона Діброва), церква Михаїла і Гавриїла та дзвіниця (1883, с. Тереблече), Дмитріївська церква та дзвіниця (1884, с. Чагор), костел (1886, с. Тереблече), церква Георгія та дзвіниця (1889, с. Нижні Синівці), Дмитріївська церква (1893, с. Привороки), Спиридонівська церква (1896, с. Кам’янка), церква Михаїла і Гавриїла та дзвіниця (1898, с. Йорданешти), церква Параскеви та дзвіниця (1898, с. Станівці), церква Михаїла і Гавриїла та дзвіниця (1905, с. Черепківці), церква Покрови Пресвятої Богородиці (1908, смт Глибока), церква Різдва Пресвятої Богородиці (1909, с. Опришени), церква Успіння Пресвятої Богородиці (1924, с. Таращани), церква Архангела Михаїла (1936, с. Валя Кузьмина), церква Петра і Павла (2002, с. Грушівка; усі – місц. значення). У Г. р. жили і працювали письменники Д. Макогон, О. Кобилянська, поет В. Левицький, громадський діяч С. Канюк. Серед видат. уродженців – ботанік М. Гушуляк (с. Луковиця), д-р геогр. н. В. Гуцуляк (с. Корчівці), д-ри фіз.-мат. н. О. Золотарюк (с. Михайлівка) та М. Раранський (с. Турятка); церк. діяч Володимир (В. Мороз, с. Молодія); поет, прозаїк І. Зегря (с. Нижні Синівці), прозаїк І. Синюк (с. Кам’янка), поет, публіцист В. Терицану (с. Нижні Синівці), поет, голова СП Молдови А. Сучевяну (с. Сучевени), режисер, секр. Спілки кінематографістів Росії Є. Латій (с. Багринівка); графік, живописець Л. Копельман (с. Старий Вовчинець); композитор, музикознавець, диригент Є. Мандичевський (с. Молодія), нар. арт. України І. Бобул (с. Тереблече), соліст Нац. опери України М. Талаба (с. Купка). У с. Димка функціонує Музей-садиба О. Кобилянської, на подвір’ї якого встановлено погруддя письменниці.

П. В. Панчук

Стаття оновлена: 2006