Глибоцький район

ГЛИБО́ЦЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­ній частині Чернівецької області. Утвор. 1940. Від 5 липня 1941 до 8 квітня 1944 — під нім.-румун. окупацією. У 1962–91 до його складу входила тер. Герцаїв. р-ну. Площа 0,68 тис. км². Насел. 72 682 особи (2001, складає 106,7 % до 1989): українців — 41 %, румунів — 42,6 %, молдаван — 13,7 %, росіян — 1,9 %, євреїв — 0,1 %, поляків — 0,4 %, ін. національностей — 0,3 %. У складі р-ну — смт Глибока і 37 сільс. насел. пунктів. Знаходиться у перед­гірʼях Карпат, за­ймає частину Прутсько-Сірет. межиріч­чя, на Пд. проходить кордон з Румунією. На тер. р-ну зростають дубово-буково-грабові ліси. Корисні копалини: глина, су­глинки, гравій. Осн. галузь економіки р-ну — с. госп-во. Діють 9 пром. під­приємств (найбільші — у райцентрі), 71 приватне під­приємство, 3 під­приємства з іноз. інвестиціями, 2 приватно-оренд., 14 с.-г. ТОВів, 74 ТОВи, 36 фермер. госп-в. У р-ні 44 заг.-осв. школи, 18 дитсадків, 2 поза­шкіл. заклади; центр. рай. лікарня, 3 дільничні лікарні, 11 лікар. амбулаторій, 18 фельдшер.-акушер. пунктів; 33 клубних заклади, 3 дит. муз. школи, 1 художня школа; 3 ДЮСШ, турист. клуб; Глибоц. та Старововчинец. істор.-крає­знавчі музеї. Є від­діл. 4-х банків. Виходить г. «Новий день». У р-ні — 73 реліг. громади, зокрема 38 — православних. У с. Біла Криниця функціонує одна зі старообрядницьких церков (див. Білокриницька ієрархія). Є 2 ботан. заказники (Анкер, Бредуша), 6 памʼяток природи (Монастирський ліс, Чотири велетні, Боєрул стурза, Хряцівська мінеральна, Гайок, Гай красуні) та 2 парки — памʼятки садово-парк. мистецтва (Байраківський, Герцаївський; усі — місц. значе­н­ня). Памʼятки архітектури: Миколаївська церква та дзвіниця (1618, с. Поляна), Косьмодаміанська церква (18 ст., с. Біла Криниця), Успенська церква (1718, с. Турятка), Дмитріївська церква та дзвіниця (1757, с. Луковиця), Воздвиженська церква (1790, с. Верх­ні Синівці), Успенський собор старообрядців (1906, с. Біла Криниця; усі — заг.-держ. значе­н­ня); Пресвятої Богородиці (1827, с. Михайлівка), Михайлівська церква (1876, с. Сучевени), Михайлівська церква (1890, с. Стерче), церква Пресвятої Богородиці (1900, с. Старий Вовчинець), Воздвиженська церква (1903, с. Молодія), церква св. Параскеви (1908, с. Горбівці), Михайлівська церква (1908, с. Коровія; усі — обл. значе­н­ня); церква Петра і Павла та дзвіниця (18 ст., с. Димка), Святодухівська церква (1777, с. Багринівка), церква Михаїла і Гавриїла (1787, с. Купка), церква Василя та дзвіниця (1815, с. Корчівці), Миколаївська церква та дзвіниця (1831, с. Волока), Дмитріївська церква та дзвіниця (1876, с. Червона Діброва), церква Михаїла і Гавриїла та дзвіниця (1883, с. Тереблече), Дмитріївська церква та дзвіниця (1884, с. Чагор), костел (1886, с. Тереблече), церква Георгія та дзвіниця (1889, с. Нижні Синівці), Дмитріївська церква (1893, с. Привороки), Спиридонівська церква (1896, с. Камʼянка), церква Михаїла і Гавриїла та дзвіниця (1898, с. Йор­данешти), церква Параскеви та дзвіниця (1898, с. Станівці), церква Михаїла і Гавриїла та дзвіниця (1905, с. Черепківці), церква Покрови Пресвятої Богородиці (1908, смт Глибока), церква Різдва Пресвятої Богородиці (1909, с. Опришени), церква Успі­н­ня Пресвятої Богородиці (1924, с. Таращани), церква Архангела Михаїла (1936, с. Валя Кузьмина), церква Петра і Павла (2002, с. Грушівка; усі — місц. значе­н­ня). У Г. р. жили і працювали письмен­ники Д. Макогон, О. Кобилянська, поет В. Левицький, громадський діяч С. Канюк. Серед видат. уродженців — ботанік М. Гушуляк (с. Луковиця), д-р геогр. н. В. Гуцуляк (с. Корчівці), д-ри фіз.-мат. н. О. Золотарюк (с. Михайлівка) та М. Раранський (с. Турятка); церк. діяч Володимир (В. Мороз, с. Молодія); поет, прозаїк І. Зегря (с. Нижні Синівці), прозаїк І. Синюк (с. Камʼянка), поет, публіцист В. Терицану (с. Нижні Синівці), поет, голова СП Молдови А. Сучевяну (с. Сучевени), режисер, секр. Спілки кінемато­графістів Росії Є. Латій (с. Багринівка); графік, живописець Л. Копельман (с. Старий Вовчинець); композитор, музико­знавець, диригент Є. Мандичевський (с. Молодія), нар. арт. України І. Бобул (с. Тереблече), соліст Нац. опери України М. Талаба (с. Купка). У с. Димка функціонує Музей-садиба О. Кобилянської, на по­двірʼї якого встановлено погру­д­дя письмен­ниці.