Глинка Костянтин Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Глинка Костянтин Дмитрович

ГЛИ́НКА Костянтин Дмитрович (23. 06(05. 07). 1867, с. Коптєво, нині Смолен. обл., РФ – 02. 11. 1927, Ленінград, нині С.-Петербург) – ґрунтознавець. Д-р геол.-мінерал. н. (1906), проф. (1896), акад. АН СРСР (1927). Закін. фіз.-мат. ф-т С.-Петербур. ун-ту (1889), де й працював. Від 1895 – у Новоолександрій. ін-ті с. госп-ва і лісівництва у Польщі (нині Харків. аграр. ун-т): від 1896 – ад’юнкт-проф., від 1901 – зав. каф. ґрунтознавства. 1906–14 очолював експедиції з вивчення ґрунтів низки губерній Росії, зокрема Новгород., Вологод., Смолен., а також Сибіру, Далекого Сх. та Серед. Азії. Від 1913 – засн. і дир. Воронез., від 1922 – дир. Ленінгр. с.-г. ін-тів, де очолював також кафедри ґрунтознавства; засн. (1925) і перший дир. Ін-ту ґрунтознавства (Ленінград, нині в Москві). Вивчав закономірності географії ґрунтів та їхньої картографії, а також процесів ґрунтоутворення. Засн. наук. напряму – палеоґрунтознавства. Запропонував класифікацію та першу в світі карту ґрунтів. Автор фундам. підручника «Почвоведение» (1-ше вид. – С.-Петербург, 1908; 5-те вид. – Москва; Ленинград, 1932).

Пр.: К вопросу о лесных почвах // Мат. по изучению русских почв. С.-Петербург, 1889. Вып. 5; Исследования в области процессов выветривания. С.-Петербург, 1906; Почвы Дальнего Востока. С.-Петербург, 1910; Почвы России и прилегающих стран. Москва; Петроград, 1923; Солонцы и солончаки Азиатской России. Москва, 1925; Почва, ее свойства и законы распространения. Ленинград, 1925.

Літ.: Келлер Б. А. Акад. К. Д. Глинка как человек и исследователь // Зап. Воронеж. с.-х. ин-та. 1928. Вып. 11; Левинсон-Лессинг Ф. Ю. К. Д. Глинка // Тр. Почв. ин-та. Ленинград, 1930. Вып. 3–4; Липшиц.

В. С. Тарара

Стаття оновлена: 2006