Глинка Костянтин Дмитрович
ГЛИ́НКА Костянтин Дмитрович (23. 06(05. 07). 1867, с. Коптєво, нині Смолен. обл., РФ — 02. 11. 1927, Ленінград, нині С.-Петербург) — ґрунтознавець. Доктор геолого-мінералогічних наук (1906), професор (1896), академік АН СРСР (1927). Закін. фіз.-мат. факультет С.-Петербур. університету (1889), де й працював. Від 1895 — у Новоолександрій. інституті с. господарства і лісівництва у Польщі (нині Харків. аграр. університет): від 1896 — адʼюнкт-проф., від 1901 — завідувач кафедри ґрунтознавства. 1906–14 очолював експедиції з вивчення ґрунтів низки губерній Росії, зокрема Новгород., Вологод., Смолен., а також Сибіру, Далекого Сх. та Серед. Азії. Від 1913 — засн. і дир. Воронез., від 1922 — директор Ленінгр. с.-г. інститутів, де очолював також кафедри ґрунтознавства; засн. (1925) і перший дир. Інституту ґрунтознавства (Ленінград, нині в Москві). Вивчав закономірності географії ґрунтів та їхньої картографії, а також процесів ґрунтоутворення. Засн. наук. напряму — палеоґрунтознавства. Запропонував класифікацію та першу в світі карту ґрунтів. Автор фундам. підручника «Почвоведение» (1-ше вид. — С.-Петербург, 1908; 5-те вид. — Москва; Ленинград, 1932).
Додаткові відомості
- Основні праці
- К вопросу о лесных почвах // Мат. по изучению русских почв. С.-Петербург, 1889. Вып. 5; Исследования в области процессов выветривания. С.-Петербург, 1906; Почвы Дальнего Востока. С.-Петербург, 1910; Почвы России и прилегающих стран. Москва; Петроград, 1923; Солонцы и солончаки Азиатской России. Москва, 1925; Почва, ее свойства и законы распространения. Ленинград, 1925.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
