Глинський Іван Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Глинський Іван Володимирович

ГЛИ́НСЬКИЙ Іван Володимирович (07. 11. 1923, с. Потуш, нині Тиврів. р-ну Вінн. обл. – 16. 03. 1983, м. Могилів-Подільський Вінн. обл.) – письменник, літературознавець, перекладач. Чл. СПУ (1964). Учасник 2-ї світ. війни, в’язень нім. концтабору. Закін. Чернів. ун-т (1957). Був на пед. та журналіст. роботі. Друкувався від 1946. Автор п’єс «Коли квіти стріляють» (1966), «Вас чекають матері» (1973), зб. гумору і сатири «Передбачливий гість» (1983), низки оповідань, нарисів, поезій. Перекладав з польс. (А. Міцкевич, С. Гощинський, Ю. Словацький, М. Конопницька, А. Збих), рос., білорус., молд. (Й. Друце «Георге – удовин син»; О. Маринат «Невгамовна дівчина»), нім. (В. Мак «Вчителька, дочка Колумба») мов. Для вид. «І. Франко. Зібрання творів: У 50 т.» (т. 17, К., 1979) переклав з польс. мови повість «Лель і Полель», оповідання «Герой мимоволі». Публікував статті з питань теорії й практики худож. перекладу, культури мови, історії укр.-польс. літ. зв’язків, дослідж. укр. імен та прізвищ.

Пр.: Юліуш Словацький в українських перекладах // Вітчизна. 1959. № 9; Твоє ім’я – твій друг. К., 1970; 1985.

Літ.: Барабан В. Творче досягнення Івана Глинського // Наша культура. Варшава, 1967. № 7.

О. В. Мишанич

Стаття оновлена: 2006