Глинський Іван Володимирович

ГЛИ́НСЬКИЙ Іван Володимирович (07. 11. 1923, с. Потуш, нині Тиврів. р-ну Вінн. обл. — 16. 03. 1983, м. Могилів-Подільський Вінн. обл.) — письмен­ник, літературо­знавець, пере­кладач. Член СПУ (1964). Учасник 2-ї світової війни, вʼязень нім. концтабору. Закін. Чернів. університет (1957). Був на пед. та журналіст. роботі. Друкувався від 1946. Автор пʼєс «Коли квіти стріляють» (1966), «Вас чекають матері» (1973), зб. гумору і сатири «Перед­бачливий гість» (1983), низки оповідань, нарисів, поезій. Пере­кладав з польс. (А. Міцкевич, С. Гощинський, Ю. Словацький, М. Конопницька, А. Збих), рос., білорус., молд. (Й. Друце «Георге — удовин син»; О. Маринат «Невгамовна дівчина»), нім. (В. Мак «Вчителька, дочка Колумба») мов. Для вид. «І. Франко. Зі­бра­н­ня творів: У 50 т.» (т. 17, К., 1979) пере­клав з польс. мови повість «Лель і Полель», оповіда­н­ня «Герой мимоволі». Публікував стат­ті з питань теорії й практики худож. пере­кладу, культури мови, історії укр.-польс. літ. звʼязків, дослідж. укр. імен та прі­звищ.

Завантажити статтю