Глинчук Майя Давидівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Глинчук Майя Давидівна

ГЛИНЧУ́К Майя Давидівна (13. 02. 1935, Київ) – матеріалознавець. Сестра К. Глинчука. Д-р фіз.-мат. н. (1974), проф. (1984), чл.-кор. НАНУ (1995). Держ. премія України у галузі н. і т. (1988). Премія ім. І. Францевича НАНУ (1995). Закін. Київ. ун-т (1957). Працює від 1958 в Ін-ті проблем матеріалознавства НАНУ (Київ): від 1985 – зав. відділу функціонал. оксидних матеріалів; водночас від 1988 – проф. Київ. ун-ту. Дослідж. у галузі фізики твердого тіла, теорії фазових переходів, радіоспектроскопії твердого тіла; створила теорію фазових перетворень у невпорядков. сегнетоелектриках та сегнетоелектрич. наноматеріалах.

Пр.: Параэлектрический резонанс нецентральных ионов // УФН. 1974. Т. 114; Электрические эффекты в радиоспектроскопии. Москва, 1981; Dipole glass and ferroelectricity in random-site electric dipoles systems // Review of Modern Physics. 1990. Vol. 62, № 1; Photoconductivity in KTaO3:Li single crystals // Phys. Rev. B. 1994. Vol. 50; A random field theory-based model for ferroelectric relaxors // J. Physics: Condensed Matter. 1996. Vol. 8; Ferroelectric thin film properties – Depolarization field and renormalization of a «bulk» free energy coefficients // J. Applied Physics. 2003. Vol. 93, № 2; NMR study of ionic shift and polar ordering in the relaxor ferroelectric PbSc1/2Nb1/2O3 // Phys. Rev. B. 2004. Vol. 69 (усі – у співавт.).

В. В. Картузов

Стаття оновлена: 2006