Глібовицький Микола Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Глібовицький Микола Павлович

ГЛІБОВИ́ЦЬКИЙ Микола Павлович (09. 12. 1876 (за ін. даними – 1878), с. Черемхів, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 18. 11. 1918, с. Лісна Слобідка, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл.) – письменник і громадський діяч. Походив з родини священиків. Закін. юрид. ф-т Віден. ун-ту. Був прихильником «старорусинів», з якими створив 1900 у Львові Рус. нар. партію. Підтримував укр. нар. мову. 1907– 08 – посол до австр. парламенту; разом з чехами К. Крамаржем та Грібарем виступив як ініціатор т. зв. неослов’ян. руху, був одним з організаторів проведення Всеслов’ян. конгресу в Празі. На поч. 1-ї світ. війни зазнав переслідувань з боку австр. влади за політ. переконання, перебував у тюрмах і концтаборах. Виступав із публіцист. статтями. Видав «Нарис історії політекономії», брошуру «Наше прошлое и теперішное» (Л., 1904), був ред. Львів. москвофіл. провід. часописів «Галичанинъ» и «Русское слово». Автор кн., написаних т. зв. язичієм: «Оповідання й нариси» (1905), «Етюди й нариси» (1906; обидві – Львів). У кн. «За віру батьків» (Л., 1911) змалював життя галиц. селянства. Деякі твори за формою наближаються до поезій у прозі.

Літ.: Макарчук С. Галицьке москвофільство в кінці ХІХ – поч. ХХ ст. // Істор. дослідж. 1990. Вип. 16; Васильчук М. Письменство на Коломийщині: 2-а пол. 16 ст. – 1939. Коломия, 1993; Качкан В. Хай святиться ім’я твоє… Кн. 3. Л., 1998; Барасюк М., Тарантюк Ф., Коземчук Я. Нарис історії села Черемхів. Ів.-Ф., 2000; Полєк.

М. М. Васильчук

Стаття оновлена: 2006