Глікоген

ГЛІКОГЕ́Н (від грец. γλυκύς — солодкий і ...ген) — тваринний крохмаль, основний запасний вуглевод організму людини і тварин; полісахарид. Г. відкладається переважно в печінці (15 % від заг. маси), м’язах (від 2 до 4 %), у малих дозах — у гол. мозку. У незнач. кількості Г. міститься у дріжджах та в деяких бактеріях і грибах. Г. — білий аморф. порошок, що легко розчиняється у воді, утворюючи опалесцівал. розчини (золі) і не розчиняється в орган. розчинниках (етанол), стійкий до лугів. Розчини Г. з йодом забарвлюються від вишнево-червоного і червоно-бурого до червоно-фіолетового (на відміну від синього у крохмалі). Молекулярна маса Г. — від 1 до 15 × 106, що відповідає 6000– 24 000 залишків глюкози. Г. складається з ліній. ланцюгів a-D-глюкози, з’єднаних між собою 1,4-глікозид. зв’язками, і великої кількості розгалужень за допомогою 1,6- або 1,3-глікозид. зв’язків. Середня довжина ділянок ланцюга між точками розгалуження становить десять залишків, тому молекула Г. є щільною і компактною, форма її наближена до кулеподібної. У різних видів тварин спостерігаються відмінності у структурі Г. Г. в організмі розщеплюється внаслідок гідролізу або фосфоролізу. Гідроліт. розщеплення Г. відбувається під час перетравлювання їжі з утворенням декстринів, мальтози і глюкози (надходить в кров). Під впливом фосфорилази з участю неорган. фосфату від Г. послідовно відщеплюються молекули глюкозо-1-фосфату, частина яких розщеплюється до кінцевих продуктів у процесі гліколізу та бродіння, завдяки чому генерується енергія і утворюються проміжні біологічно важливі сполуки. Синтез Г. в основному відбувається за участі глікогенсинтетази, з використанням актив. форми УДФ-глюкози. Вміст Г. в тканинах залежить від співвідношення активностей фосфорилази і глікогенсинтетази та від надходження глюкози з крові. Внаслідок зниження рівня цукру у крові підвищується активність фосфорилази і відбувається мобілізація Г. з цитоплазми печінки. При підвищенні вмісту глюкози у крові (напр., після прийому їжі) відбувається синтез Г. Важливу роль у підтриманні постій. рівня цукру в крові відіграє печінка, що перетворює надлишок глюкози у Г. або мобілізує його при нестачі цукру в крові. Обмін Г. в печінці регулюється біологічно актив. речовинами за участі підшлунк. залози (гормони — інсулін, глюкагон), наднирників (адреналін), гіпоталамуса та симпатич. нерв. системи.

Завантажити статтю