Глобенко Микола Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Глобенко Микола Миколайович

ГЛОБЕ́НКО Микола Миколайович (справж. – Оглоблин; ін. псевд.: M. Sloboźanin, М. В-ський, М. Гальчук, М. Григорович, Т. Миколенко; 19. 12. 1902, с. Новогеоргіївське Куп’ян. пов. Харків. губ., нині с. Новоєгорівка Дворічан. р-ну Харків. обл. – 29. 05. 1957, м. Сарсель, побл. Парижа, похов. у м. Мужен, департамент Примор. Альпи, Франція) – історик літератури, літературний критик, педагог. Дійс. чл. УВАН, НТШ (1950). Закін. Харків. ІНО (1928). Працював учителем на курсах українізації в Харкові; літ. ред. г. «Вісті» (від 1928), ж. «Пролітфронт» (від 1930), «Радянська література» (від 1932); у ред. УРЕ (1933; вид. заборон. після смерті М. Скрипника). Наприкінці 30-х рр. під кер-вом О. Білецького здійснював підготовку матеріалів до хрестоматії з давньої історії укр. літ-ри. Одночасно викладав укр. літ-ру в Харків. худож. ін-ті, Ін-ті журналістики та Харків. ун-ті. 1941 залишився в окупов. німцями Харкові, працював у ред. г. «Нова Україна». 1943 виїхав до Німеччини. Перебував у таборі для переміщ. осіб (м. Ашаффенбурґ), де займався літ. та освіт. діяльністю. Від 1947 – у Мюнхені: був ред. г. «Українська трибуна»; від 1948 – проф., 1953–55 – дир. УВУ. Від 1949 – чл. редколегії ЕУ, роботу в якій продовжив після переїзду до м. Сарсель (1951), згодом був заст. гол. ред. У дослідж. укр. літ-ри 17–18 ст. показав, що вона є продовженням літ-ри княжої доби, а не наслідуванням польс. літ-ри, як стверджувала рос. критика. Також вивчав історію укр. літ-ри 19–20 ст., зокрема творчість Т. Шевченка. Перекладач з рос. та польс. мов. Бібліографія праць Г., його вибр. твори опубл. у посмерт. зб. «Історико-літературні статті» (Нью-Йорк; Париж; Мюнхен, 1958), «З літературної спадщини» (Париж, 1961).

Пр.: Заповіт батьків // Культура і побут. 1928. № 8; Українська література. Мюнхен, 1947 (співавт.); До питань вивчення барокової доби на Україні // Україна. Париж, 1952. Ч. 8; Літературне життя на підсовєтській Україні. Проза 1920–30 років. Мюнхен; Париж, 1952; Шевченко в совєтському літературознавстві // Зап. НТШ. Нью-Йорк; Париж, 1953. Т. 111; На шляхах фальсифікації // Вісник. Нью-Йорк, 1954. № 4; Література і терор // Визв. шлях. 1955. № 6; Історія української совєтської літератури в офіційній інтерпретації // «Укр. збірник» Ін-ту вивчення СРСР. Мюнхен, 1956. Ч. 7; «Тератургіма» А. Кальнофойського в її зв’язках із старокиївською літературою // Зб. «Укр. літ. газети». Мюнхен, 1956; «Paterikon» Сильвестра Косова // Зап. НТШ. Нью-Йорк, 1956. Т. 115; 1845 рік у творчості Шевченка // Там само. 1958. Т. 167; Спадщина Київської Русі в літературі доби бароко // Там само.

Літ.: Бойко Ю. Проф. Микола Миколайович Глобенко // Наук. зап. УВУ. 1958. Ч. 2; Пам’яті великого вченого (У першу річницю смерті проф. М. Глобенка) // Свобода. Джерсі-Сіті, 1958, 31 трав.; Кубійович В. Життєвий шлях Миколи Оглоблина-Глобенка // Зап. НТШ. Париж, 1958. Т. 167; Кошелівець І. Микола Глобенко як літературознавець і критик // Там само; Кравців Б. Літературна спадщина М. Глобенка // Сучасність. 1962. № 6.

П. В. Одарченко

Стаття оновлена: 2006