Красятичі - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Красятичі

КРАСЯ́ТИЧІ – селище міського типу Київської області, адміністративний центр Поліського району. Красятиц. селищ. раді підпорядк. села Дубова, Міхлівщина та Чапаєве. Знаходиться на р. Вересня (притока Ужа, бас. Дніпра), за 100 км від обл. центру та 45 км від залізнич. ст. Вільча. Пл. 1,6 км2 . Насел. 748 осіб (2001), переваж­но українці. Уперше згадується в писем. джерелах 2-ї пол. 16 ст. як Красне місто. За Люблін. унією 1569 відійшло до Польщі. Жит. брали участь у повстанні під кер-вом С. Наливайка, Визв. війні під проводом Б. Хмельниць­кого, гайдамац. русі. За Андрусів. перемир’ям 1667 залишилося під владою Польщі. Після 2-го поділу Польщі 1793 – у складі Радомишл. пов. Київ. губ. 1897 поміщик Гребень та генерал Рудзевич збудували винокур. з-д. У цей період також діяла низка водяних млинів. Від 1900 – сучасна назва. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали ста­­лін. репресій. Від серпня 1941 до листопада 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Після аварії на ЧАЕС 1986 – у зоні гарантованого добровіл. відселення. Від 1996 – райцентр. Від 2006 – смт. До 2008 працював молокозавод, до 2009 функціонував істор.-краєзнав. музей (перенесено у с. Вовчків Поліс. р-ну). Нині у К. – навч.-вихов. об’єдн. «школа-дитсадок»; Будинок культури, б-ка; лікарня. Діє реліг. громада УПЦ МП. Встановлено меморіали Слави на честь рад. воїнів, які загинули під час 2-ї світ. війни, і пам’яті та скорботи селам, жит. яких виселено після аварії на ЧАЕС.

Л. Ю. Прокопенко

Стаття оновлена: 2014