Глобинський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Глобинський район

ГЛО́БИНСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південно-західній частині Полтавської області. Утвор. 1923. У 1923–30 тер. р-ну входила до складу Кременчуц. округу, 1932– 37 – до Харків. обл., від 1937 – у складі Полтав. обл. Під час нім.-фашист. окупації (вересень 1941 – вересень 1943) страчено 2,5 тис. осіб, вивезено на примусові роботи до Німеччини 5 тис. осіб. Пл. 2,5 тис. км2. Насел. 58 726 осіб (2001, складає 88,2 % до 1989): українців – 95 %, росіян – 3,6 %. У складі р-ну – м. Глобине, смт Градизьк та 93 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Глобине, Рублівка. Тер. Г. р. пересікають автотраса Дніпропетровськ–Київ та залізниця Кременчук–Ромодан. Довж. автомоб. доріг складає 445,9 км, з них держ. значення – 86,7 км, обл. – 48 км. Знаходиться на Придніпров. низовині. Поверхня – низовинна, пологохвиляста рівнина. Корисні копалини: пісок, глина, мергель. Річки бас. Дніпра: Псел, Хорол, Кагамлик. На Зх. тер. р-ну омиває Кременчуцьке водосховище. Створ. 480 ставків. Ґрунти переважно чорноземні. У Г. р. – Устимівський дендрологічний парк, місц. значення Манжелів. ботан. заказник та пам’ятка природи – г. Пивиха. Гол. підпр-ва розташ. у райцентрі та смт Градизьк. У с. госп-ві переважає вирощування зернових (озима пшениця, кукурудза), цукр. буряків, соняшнику та вироб-во молока, м’яса, яєць. Пл. с.-г. угідь 143,7 тис. га, з них орних земель – 125,2 тис. га, пасовищ та сіножатей – 6,4 тис. га, ліс. насаджень – 210 га. Працює 63 с.-г. підпр-ва та 168 фермер. госп-в. У Г. р. – 41 дитсадок, 51 заг.-осв. школа, Глобин. філія Кременчуц. ПТУ; 6 лікарень, 8 лікар. амбулаторій, 52 фельдшер.-акушер. пункти, 16 аптек, 52 аптеч. пункти; 32 Будинки культури і клуби, музей, 51 б-ка, школа мист-в, 3 муз. школи; ДЮСШ, 3 спорт. клуби; готель; відділ. 5-ти банків; 33 парки, 4 зони відпочинку. Виходить г. «Зоря Придніпров’я». Реліг. громади: 22 – УПЦ МП, 3 – УПЦ КП, 5 – євангел. християн-баптистів, 4 – християн віри євангельської, 2 – адвентистів сьомого дня, свідків Єгови. Є орнітол. (Святилівський) та ландшафт. (Сулинський) заказники (обидва – заг.-держ. значення). На тер. Г. р. – 414 пам’яток археології, що включають 354 кургани, а також пам’ятки доби неоліту, бронзи, черняхів., ранньослов’ян. та часів Київ. Русі культур. У с. Обознівка побуд. Богоявленська церква (19 ст.). Уродженці Г. р.: акад. НАНУ Ю. Кондуфор (с. Зубані), д-р с.-г. н. П. Сокол (с. Федорівка), д-ри тех. н. М. Бакка (с. Обознівка) та І. Бойко (с. Пузикове), д-р екон. н. Ю. Гончаров (с. Турбаї); поет, журналіст В. Біленко (с. Заможне), прозаїк, літературознавець Д. Косарик-Коваленко (с. Федорівка), прозаїк Ф. Роговий (с. Пугачівка, нині затоплене водами Кахов. водосховища); композитор, громад. діяч М. Лисенко (с. Гриньки), нар. арт. УРСР Р. Кириченко (с. Корещина), засл. арт. УРСР В. Максименко (с. Погреби), брати, нар. артисти СРСР Георгій та Платон Майбороди (с. Пелехівщина), нар. арт. УРСР Р. Майборода (син Георгія, с. Кирияківка); д-р мистецтвознавства Ю. Турченко (с. Жуки), живописець, графік І. Василенко (с. Кагамлик), скульптор О. Гуненко (с. Романівка), художник декор. мист-ва М. Крицький (с. Опришки); політ. діяч, журналіст І. Бокий (с. Пронозівка), дипломат П. Удовиченко (с. Броварки), промисловець, інженер-енергетик А. Бугаєць (с. Битакове Озеро); Герої Рад. Союзу Ф. Дяченко (с. Великі Кринки), В. Коваленко (с. Демченкове), В. Федоренко (с. Зубані) та ін. На тер. р-ну встановлено пам’ятник М. Лисенку, 12 мемор. комплексів, 59 пам’ятників, 29 пам’ят. стел, 21 обеліск на одиноч. та безіменних могилах воїнів, які загинули під час 2-ї світ. війни.

О. Г. Шайнога

Стаття оновлена: 2006