Гловацька Катерина Іванівна

Визначення і загальна характеристика

ГЛОВА́ЦЬКА Катерина Іванівна (27. 09. 1921, м. Охтирка, нині Сум. обл. — 24. 01. 2001, Київ) — письменниця, перекладачка. Кандидат філологічних наук (1959). Член НСПУ (1984). Закін. Київський університет (1945). Працювала ред. на Укр. радіо (1945–52), у видавництві «Веселка» (1957–70), ст. викл. і доцент Київ. інституту культури (1970–82). Авторка переказів давньогрец. міфів (зб. «Міфи Давньої Греції», 1977; «Крилатий кінь», 1983) і поем Гомера («Одіссея», 1969; «Іліада», 1974). Переклала з нім. романи «Месник» Ґ. Вайзенборна (1964), «Апасіоната» А. Аменди (1983; співперекл.), «На Західному фронті без змін» Е.-М. Ремарка (1986), «Актовий зал» Г. Канта (1987), «Танець смерті» Б. Келлермана (1990), зб. трьох повістей «Суддя та його кат» Ф. Дюрренматта (1970), повісті «Золотий фараон» К. Брукнера (1973), «Еміль і детективи» Е. Кестнера (1978) та ін., з польс. — повісті Р. Лисковацького, З. Ненацького (обидві — 1970). Усі зазнач. книжки Г. опубл. у Києві.

Завантажити статтю