Глотов Василь Іванович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія

Глотов Василь Іванович


Глотов Василь Іванович

ГЛО́ТОВ Василь Іванович (12(25). 12. 1910, с. Приганці, нині Алтай. краю, РФ – 14. 03. 1990, Львів) – письменник. Чл. СПУ (1951). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Навч. у Літ. ін-ті в Москві. Служив у війську. 1954 демобілізувався. Друкувався від 1932. Поет. збірки: «У рубежа» (Новосибирск, 1936), «Мои товарищи» (1949), «Дружба» (1950), «Вчера и сегодня» (1956), «В строю и в запасе» (1958), «Коммунисты» (1960), «Солдатская хроника: Поэмы» (1987; усі – Львів), «Пути и думы» (1962), «Карпатские зори» (1964; обидві – Москва), «Латориця» (Л., 1964; укр. мовою), «Наедине с совестью» (Л., 1965) та ін. Укр. мовою написав нариси «На алтайській цілині» (1955), «Комісар бронепоїзда» (1966), повість «Пісня степу» (1964; усі – Львів) та ін. Осн. тематика творів: будні рад. солдата, засудження війни, уславлення людей праці. Писав також вірші для дітей, публіцист. нариси. Переклав рос. мовою окремі твори М. Рильського, А. Малишка, П. Воронька.

Статтю оновлено: 2006