Глотов Василь Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Глотов Василь Іванович

ГЛО́ТОВ Василь Іванович (12(25). 12. 1910, с. Приганці, нині Алтай. краю, РФ – 14. 03. 1990, Львів) – письменник. Чл. СПУ (1951). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Навч. у Літ. ін-ті в Москві. Служив у війську. 1954 демобілізувався. Друкувався від 1932. Поет. збірки: «У рубежа» (Новосибирск, 1936), «Мои товарищи» (1949), «Дружба» (1950), «Вчера и сегодня» (1956), «В строю и в запасе» (1958), «Коммунисты» (1960), «Солдатская хроника: Поэмы» (1987; усі – Львів), «Пути и думы» (1962), «Карпатские зори» (1964; обидві – Москва), «Латориця» (Л., 1964; укр. мовою), «Наедине с совестью» (Л., 1965) та ін. Укр. мовою написав нариси «На алтайській цілині» (1955), «Комісар бронепоїзда» (1966), повість «Пісня степу» (1964; усі – Львів) та ін. Осн. тематика творів: будні рад. солдата, засудження війни, уславлення людей праці. Писав також вірші для дітей, публіцист. нариси. Переклав рос. мовою окремі твори М. Рильського, А. Малишка, П. Воронька.

В. П. Павловська

Стаття оновлена: 2006