Глухенький Микола Герасимович

Визначення і загальна характеристика

ГЛУХЕ́НЬКИЙ Микола Герасимович (псевд. — Максим Денисенко; 06. 12. 1929, с. Хороль Примор. краю, РФ — 23. 01. 1993, м. Фастів Київ. обл.) — письменник. 1939 переїхав з батьками з Примор. краю (Зелений Клин), де родина рятувалася від переслідувань, до Фастова. 1948–50 навч. на філос. ф-ті, 1959 закін. істор. факультет Київ. університету. 1950 заарешт. як чл. «антирад. повстан. організації», засудж. до 10 р. таборів ГУЛАГу (РФ). 1955 звільнений, 1989 реабіліт. остаточно. Автор істор. романів «Коліївщина» (К., 1966) та «Колії» (К., 1968), в яких відтворено широку панораму нар.-визв. селян. руху в Україні у 18 ст., подано колоритні образи ватажків повсталих мас І. Гонти, М. Залізняка, С. Неживого, А. Журби, М. Швачки. Повість Г. «Михайло Максимович» (К., 1969) — худож.-біогр. розповідь про укр. вченого-енциклопедиста 19 ст. Перекладав твори рос. (М. Алексєєва, Ю. Бондарєва), білорус. (В. Хомченка, А. Якимовича) та башкир. (І. Гіззатулліна) письменників. Від 2000 у Фастові діє громад. комітет «Пошук» та Музей ім. Г. (при заг.-осв. школі № 4).

Завантажити статтю