Глухенький Микола Герасимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Глухенький Микола Герасимович

ГЛУХЕ́НЬКИЙ Микола Герасимович (псевд. – Максим Денисенко; 06. 12. 1929, с. Хороль Примор. краю, РФ – 23. 01. 1993, м. Фастів Київ. обл.) – письменник. 1939 переїхав з батьками з Примор. краю (Зелений Клин), де родина рятувалася від переслідувань, до Фастова. 1948–50 навч. на філос. ф-ті, 1959 закін. істор. ф-т Київ. ун-ту. 1950 заарешт. як чл. «антирад. повстан. орг-ції», засудж. до 10 р. таборів ГУЛАГу (РФ). 1955 звільнений, 1989 реабіліт. остаточно. Автор істор. романів «Коліївщина» (К., 1966) та «Колії» (К., 1968), в яких відтворено широку панораму нар.-визв. селян. руху в Україні у 18 ст., подано колоритні образи ватажків повсталих мас І. Гонти, М. Залізняка, С. Неживого, А. Журби, М. Швачки. Повість Г. «Михайло Максимович» (К., 1969) – худож.-біогр. розповідь про укр. вченого-енциклопедиста 19 ст. Перекладав твори рос. (М. Алексєєва, Ю. Бондарєва), білорус. (В. Хомченка, А. Якимовича) та башкир. (І. Гіззатулліна) письменників. Від 2000 у Фастові діє громад. ком-т «Пошук» та Музей ім. Г. (при заг.-осв. школі № 4).

Є. Дук-Антоній

Стаття оновлена: 2006