ГЛУХЕ́НЬКИЙ Тихон Титович (17(29). 06. 1896, с. Жадове, нині Семенів. р-ну Черніг. обл. — 01. 01. 1990, Тернопіль) — лікар-дерматовенеролог. Брат Тимофія, батько Бориса Глухеньких. Доктор медичних наук (1963), професор (1965). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закінчив Донський університет (м. Ростов-на-Дону, РФ, 1923). Працював у Ростовському медичному ін­ституті (1923–27); лікарем (1927–37, 1941–43 та 1973–78); старшим науковим спів­робітником Ростовського науково-дослідного ін­ституту дерматології і венерології (1937– 41); завідувач кафедри дерматовенерології Пів­нічно-Осетинського медичного ін­ституту (м. Орджонікідзе, нині Владикавказ, 1943–44); доцент Львівського медичного ін­ституту (1944–58); завідувач кафедри дерматовенерології Тернопільського медичного ін­ституту (1958–73). Основний напрям наукових досліджень — патогенез і лікува­н­ня екземи, лускатого лишаю, гонореї, сифілісу.