Глухівський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Глухівський район

ГЛУ́ХІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північній частині Сумської області. На Сх. межує з Курською обл., на Пн. Сх. – з Брян. обл. (обидві – РФ). Держ. кордон з РФ становить 98 км. На кордоні розташ. 2 пункти пропуску автомобіл. транспорту – «Бачивськ» та «Катеринівка». Через Г. р. пролягають автошляхи Москва–Київ та Суми–Шостка. Утвор. 1923. Від 1939 – у складі Сум. обл. Під час нім.-фашист. окупації (1 вересня 1941 – 3 вересня 1943) на тер. Глухівщини діяли Шалигинський і Червоний партизан. загони, які згодом були об’єднані під командування С. Ковпака. За бойові подвиги під час 2-ї світ. війни 12 уродженцям р-ну присвоєно звання Героя Рад. Союзу, 3 стали повними кавалерами ордена Слави. Від 1959 – у сучас. межах. Пл. 1,7 тис. км2. Насел. (без м. Глухів) 31 944 особи (2001, складає 81,9 % до 1989): українців – 84 %, росіян – 15 %. Райцентр – місто обл. підпорядкування Глухів. У складі р-ну – 2 смт (Червоне та Шалигине) та 85 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Глухів, Есмань, Баничі. Лежить у межах Кролевец.-Глухів. відрогу Середньорос. височини та Глухівсько-Орловського геоботанічного округу. Поверхня – пологохвиляста лесова рівнина з числен. западинами. Корисні копалини: пісковики, крейда, глина, лес, пісок, торф, кварцити. Гідрогр. сітка Г. р. представлена багатьма невеличкими річками, 59 ставками, 66 струмками. Заг. об’єм поверхневих вод складає 532,6 тис. м3. Найбільші річки – Клевень з притокою Есмань (бас. Дніпра). Ліси займають 33 тис. га. На глухів. землі нараховується бл. 1600 видів рослин. Зберегти рослин. світ. допомагають Шалигинський заповідник (заг.-держ. значення), Верхньоесман. заказник, дендрол. парк Глухів. держлісгоспу, 6 ботан. та 8 гідрол. пам’яток природи (усі – місц. значення). Серед зареєстр. ботан. пам’яток р-ну – дерева-патріархи: чотирьохсотліт. дуб у Слоут. лісництві, 11 двохсотріч. сосен в урочищі Монастирщина, сибір. сосни в селах Полошки і Обложки. Серед ґрунтів найбільш поширені опідзолені чорноземи та сірі лісові. С.-г. підпр-ва спеціалізуються на вирощуванні зернових, картоплі, цукр. буряків, конопель та вироб-ві молока і м’яса. Пл. с.-г. угідь 115 тис. га, з них ріллі – 88 тис. га. Станом на 2005 у р-ні працюють 25 с.-г. підпр-в, 22 фермер. госп-ва. Гол. підпр-ва: ВАТи – «Глухівтехволокно», «Баницький льонозавод», «Глухів. маслосирзавод»; дочірні підпр-ва – «Глухів. кар’єр кварцитів» ВАТ «Запоріз. вироб. алюмінієвий комбінат», «Заруц. вапновий комбінат» ВАТ «Сумиоблагробуд»; держлісгосп. У Г. р. – 34 заг.-осв. школи, Шалигин. допоміжна школа-інтернат для дітей з вадами фіз. і розум. розвитку, 2 дитсадки, 12 навч.-вихов. комплексів, 16 груп короткотривалого перебування дітей; Глухів. центр. рай. лікарня, міська лікарня, 2 амбулаторії сімей. медицини, 2 сільс. лікар. амбулаторії, 31 фельдшер. та 14 фельдшер.-акушер. пунктів; 37 закладів культури, 39 б-к. Серед наук. установ – Луб’яних культур інститут УААН (Глухів). У с. Уланове діє музей історії, у с. Баничі – краєзнав. музей. Велика увага у Г. р. приділяється розвитку фізкультурно-оздоров. та спорт.-масової роботи серед населення. Нині спорт. база р-ну охоплює 21 футбол. поле, 58 спорт. майданчиків, 15 гімнаст. містечок, що об’єднані у 12 спорт. комплексів, 24 спорт. зали, 4 приміщення для фізкультурно-оздоров. занять. Шість самодіял. колективів худож. творчості мають звання «народний». Виходить рай. г. «Глухівщина». Духовні потреби жит. р-ну забезпечують 24 реліг. громади УПЦ МП. Діє чол. монастир «Глинська Пустинь» Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ МП. У р-ні є 76 пам’яток воєн. історії, 2 – соц. і нац.-визв. рухів, 2 – видат. особам. На глухів. землі виявлено стоянку пізнього (верхнього) палеоліту (11 тис. до н. е.); 2 скіф. городища (6–4 тис. до н. е.); 7 стоянок неоліту (4–3 тис. до н. е.); поселення епохи бронзи (2 тис. до н. е.); 2 кургани епохи бронзи (2 тис. до н. е.); поселення зарубинец. культури (2 ст. до н. е. – 1 ст. н. е.); 2 поселення колочин. культури (6–7 ст.); 3 поселення 2–3 чв. 1 тис.; 16 давньорус. городищ (12–13 ст.); давньорус. курган (12–13 ст.). Серед пам’яток арх-ри – Покровська церква (с. Білокопитове, 1 пол. 18 ст.); Георгіївська церква (с. Дунаєць, 1824–30); Покровська церква (с. Некрасове, кін. 19 – поч. 20 ст.); Покровська церква (с. Первомайське, 1803–12; реконструйовано 1820–22); Миколаївська церква (с. Полошки, 1796); Миколаївська церква (с. Сваркове, 1743–47); Миколаївська церква (с. Сопич, 1790– 96); церква Успіння Пресвятої Богородиці (с. Старикове, 2 пол. 18 ст.); Іллінська церква (с. Суходіл, 1829); Георгіївська церква (с. Ходине, 1860–66); Еллінська церква (смт Шалигине, 1889– 1906; реконструйована у 90-і рр. 20 ст.); Покровська церква (с. Годунівка, 1771); Покровська церква (с. Баничі, 1 пол. 19 ст.; є сучасна добудова); 14 церков 2-ї пол. 20 ст. Наприкінці 17 ст. у Петропавлів. монастирі (не зберігся) творив свої «Четьї Мінеї» Д. Туптало (св. Дмитро Ростовський). 1848 у садибі укр. історика О. Марковича (с. Сваркове) гостював М. Гоголь, де він вивчав істор. архів роду Марковичів. 1845 Т. Шевченко, їдучи із С.-Петербурга на батьківщину, мав у с. Червоне першу в Україні зупинку для ночівлі. З нею пов’язується сюжет повісті рос. мовою «Капитанша». Видатні уродженці: історик, фольклорист і етнограф О. Маркович (с. Сваркове), поет В. Туманський (с. Шевченкове), історик, поет, етнограф і музикант М. Маркевич (с. Дунаєць), філософ-богослов С. Миславський (с. Полошки); культурно-громад. діяч, краєзнавець, історик П. Дорошенко (с. Баничі), науковець-аграрник І. Брюховецький (с. Обложки), д-р вет. н. І. Гриценко (с. Слоут), д-ри фіз.-мат. н. Ю. Лисенко (с. Щебри) та Б. Маслов (с. Уланове), д-р істор. н. М. Якименко (с. Вікторове); фольклористка П. Литвинова-Бартош (с. Землянки), поет, прозаїк О. Палажченко (с. Вікторове), брати поет, журналіст Володимир та графік Георгій Нарбути (с. Нарбутівка), художники Г. Гавриленко (с. Перемога), Д. Ільченко (с. Соснівка), майстер худож. різьблення на дереві В. Шум (с. Некрасове); нар. арт. України О. Гурець (с. Перемога), засл. арт. України О. Богданович, засл. арт. УРСР П. Сокира (обидва – с. Береза); військ. діяч О. Греків (с. Сопич), Герої Рад. Союзу І. Александренко (с. Комарівка), Г. Коцеба (с. Обложки) та ін.

А. В. Рудяк

Стаття оновлена: 2006