Глухівський район

ГЛУ́ХІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічній частині Сумської області. На Сх. межує з Курською обл., на Пн. Сх. — з Брян. обл. (обидві — РФ). Держ. кордон з РФ становить 98 км. На кордоні роз­таш. 2 пункти пропуску автомобіл. транс­порту — «Бачивськ» та «Катеринівка». Через Г. р. пролягають автошляхи Москва–Київ та Суми–Шостка. Утвор. 1923. Від 1939 — у складі Сум. обл. Під час нім.-фашист. окупації (1 вересня 1941 — 3 вересня 1943) на тер. Глухівщини діяли Шалигинський і Червоний партизан. загони, які згодом були обʼ­єд­нані під командува­н­ня С. Ковпака. За бо­йові по­двиги під час 2-ї світової війни 12 уродженцям р-ну присвоєно зва­н­ня Героя Рад. Союзу, 3 стали повними кавалерами ордена Слави. Від 1959 — у сучас. межах. Площа 1,7 тис. км². Насел. (без м. Глухів) 31 944 особи (2001, складає 81,9 % до 1989): українців — 84 %, росіян — 15 %. Райцентр — місто обл. під­порядкува­н­ня Глухів. У складі р-ну — 2 смт (Червоне та Шалигине) та 85 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Глухів, Есмань, Баничі. Лежить у межах Кролевец.-Глухів. від­рогу Середньорос. височини та Глухівсько-Орловського геоботанічного округу. Поверх­ня — пологохвиляста лесова рівнина з числен. западинами. Корисні копалини: пісковики, крейда, глина, лес, пісок, торф, кварцити. Гідрогр. сітка Г. р. пред­ставлена багатьма невеличкими річками, 59 ставками, 66 струмками. Заг. обʼєм поверх­невих вод складає 532,6 тис. м³. Найбільші річки — Клевень з притокою Есмань (бас. Дні­пра). Ліси за­ймають 33 тис. га. На глухів. землі нараховується бл. 1600 видів рослин. Зберегти рослин. світ. допомагають Шалигинський заповід­ник (заг.-держ. значе­н­ня), Верх­ньоесман. заказник, дендрол. парк Глухів. держлісгоспу, 6 ботан. та 8 гідрол. памʼяток природи (усі — місц. значе­н­ня). Серед зареєстр. ботан. памʼяток р-ну — дерева-патріархи: чотирьохсотліт. дуб у Слоут. лісництві, 11 двохсотріч. сосен в ур­очищі Монастирщина, сибір. сосни в селах Полошки і Обложки. Серед ґрунтів найбільш поширені опідзолені чорноземи та сірі лісові. С.-г. під­приємства спеціалізуються на вирощуван­ні зернових, картоплі, цукр. буряків, конопель та виробництві молока і мʼяса. Пл. с.-г. угідь 115 тис. га, з них ріллі — 88 тис. га. Станом на 2005 у р-ні працюють 25 с.-г. під­приємств, 22 фермер. господарства. Гол. під­приємства: ВАТи — «Глухівтехволокно», «Баницький льонозавод», «Глухів. маслосирзавод»; дочірні під­приємства — «Глухів. карʼєр кварцитів» ВАТ «Запоріз. вироб. алюмінієвий комбінат», «Заруц. вапновий комбінат» ВАТ «Сумиобла­гробуд»; держлісгосп. У Г. р. — 34 заг.-осв. школи, Шалигин. допоміжна школа-інтернат для дітей з вадами фіз. і розум. роз­витку, 2 дитсадки, 12 навч.-вихов. комплексів, 16 груп короткотривалого пере­бува­н­ня дітей; Глухів. центр. рай. лікарня, міська лікарня, 2 амбулаторії сімей. медицини, 2 сільс. лікар. амбулаторії, 31 фельдшер. та 14 фельдшер.-акушер. пунктів; 37 закладів культури, 39 б-к. Серед наук. установ — Лубʼяних культур ін­ститут УААН (Глухів). У с. Уланове діє музей історії, у с. Баничі — крає­знавчий музей. Велика увага у Г. р. приділяється роз­витку фізкультурно-оздоров. та спорт.-масової роботи серед населе­н­ня. Нині спорт. база р-ну охоплює 21 футбол. поле, 58 спорт. май­данчиків, 15 гімнаст. містечок, що обʼ­єд­нані у 12 спорт. комплексів, 24 спорт. зали, 4 приміще­н­ня для фізкультурно-оздоров. занять. Шість самодіял. колективів худож. творчості мають зва­н­ня «народний». Виходить рай. г. «Глухівщина». Духовні потреби жит. р-ну забезпечують 24 реліг. громади УПЦ МП. Діє чол. монастир «Глинська Пустинь» Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ МП. У р-ні є 76 памʼяток воєн. історії, 2 — соц. і нац.-визв. рухів, 2 — видат. особам. На глухів. землі виявлено стоянку пізнього (верх­нього) палеоліту (11 тис. до н. е.); 2 скіф. городища (6–4 тис. до н. е.); 7 стоянок неоліту (4–3 тис. до н. е.); поселе­н­ня епохи бронзи (2 тис. до н. е.); 2 кургани епохи бронзи (2 тис. до н. е.); поселе­н­ня зарубинец. культури (2 ст. до н. е. — 1 ст. н. е.); 2 поселе­н­ня колочин. культури (6–7 ст.); 3 поселе­н­ня 2–3 чв. 1 тис.; 16 давньорус. городищ (12–13 ст.); давньорус. курган (12–13 ст.). Серед памʼяток архітектури — Покровська церква (с. Білокопитове, 1 пол. 18 ст.); Георгіївська церква (с. Дунаєць, 1824–30); Покровська церква (с. Некрасове, кін. 19 — поч. 20 ст.); Покровська церква (с. Первомайське, 1803–12; реконстру­йовано 1820–22); Миколаївська церква (с. Полошки, 1796); Миколаївська церква (с. Сваркове, 1743–47); Миколаївська церква (с. Сопич, 1790– 96); церква Успі­н­ня Пресвятої Богородиці (с. Старикове, 2 пол. 18 ст.); Іл­лінська церква (с. Суходіл, 1829); Георгіївська церква (с. Ходине, 1860–66); Ел­лінська церква (смт Шалигине, 1889– 1906; реконстру­йована у 90-і рр. 20 ст.); Покровська церква (с. Годунівка, 1771); Покровська церква (с. Баничі, 1 пол. 19 ст.; є сучасна добудова); 14 церков 2-ї пол. 20 ст. На­прикінці 17 ст. у Петропавлів. монастирі (не зберігся) творив свої «Четьї Мінеї» Д. Туптало (св. Дмитро Ростовський). 1848 у садибі укр. історика О. Марковича (с. Сваркове) гостював М. Гоголь, де він ви­вчав істор. архів роду Марковичів. 1845 Т. Шевченко, їдучи із С.-Петербурга на батьківщину, мав у с. Червоне першу в Україні зупинку для ночівлі. З нею повʼязується сюжет повісті російською мовою «Капитанша». Видатні уродженці: історик, фольклорист і етно­граф О. Маркович (с. Сваркове), поет В. Туманський (с. Шевченкове), історик, поет, етно­граф і музикант М. Маркевич (с. Дунаєць), філософ-богослов С. Миславський (с. Полошки); культурно-громад. діяч, крає­знавець, історик П. Дорошенко (с. Баничі), науковець-аграрник І. Брюховецький (с. Обложки), д-р вет. н. І. Гриценко (с. Слоут), д-ри фіз.-мат. н. Ю. Лисенко (с. Щебри) та Б. Маслов (с. Уланове), д-р істор. н. М. Якименко (с. Вікторове); фольклористка П. Литвинова-Бартош (с. Землянки), поет, прозаїк О. Палажченко (с. Вікторове), брати поет, журналіст Володимир та графік Георгій Нарбути (с. Нарбутівка), художники Г. Гавриленко (с. Пере­мога), Д. Ільченко (с. Соснівка), майстер худож. різьбле­н­ня на дереві В. Шум (с. Некрасове); нар. арт. України О. Гурець (с. Пере­мога), засл. арт. України О. Бог­данович, засл. арт. УРСР П. Сокира (обидва — с. Береза); військ. діяч О. Греків (с. Сопич), Герої Рад. Союзу І. Александренко (с. Комарівка), Г. Коцеба (с. Обложки) та ін.

А. В. Рудяк

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю