Глушко Марія Василівна

Визначення і загальна характеристика

ГЛУШКО́ Марія Василівна (18. 01. 1922, м. Владивосток, РФ — 27. 03. 1993, Сімферополь) — письмен­ниця. Член СПУ (1954). Навч. у Моск. мех.-маш.-буд. ін­ституті (1939– 46), закін. Крим. пед. ін­ститут (Сімферополь, 1955). Учителювала. Працювала ред. альманаху «Крим» (1957–59), очолювала Крим. від­діл. СПУ (1960–62). Друкуватися почала 1951. Авторка повістей «Анна Ильина» (1951), «На всю жизнь» (1956), «Это мой сын» (1958), «Не родись красивою» (1967), «Ночной трол­лейбус» (1972), «Трудный день» (1978), «Возвращение» (1984); зб. оповідань «Юлька» (1960; усі — Сімферополь); романів «Потому что люблю» (К., 1962), «Живите дважды» (1966), «Мадон­на с пайковым хлебом» (1988; обидва — Сімферополь) та ін. Основна тематика творів Г. — людина, її морал. якості та соц. від­носини; про­блеми сімʼї; становище жінки у су­спільстві; засудже­н­ня війни. За окремими творами Г. знято х/ф «Щовечора після роботи» (1973, реж. К. Єршов, Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), «Рік активного сонця» (1980, реж. Н. Збандут, студія «Творче обʼ­єдн. “Екран”», Москва) та ін.

Т. В. Шубіна

Завантажити статтю