Глущенко Марина Вадимівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Глущенко Марина Вадимівна

ГЛУ́ЩЕНКО Марина Вадимівна (24. 04. 1958, Харків) – дизайнер і графік. Дружина П. Макова. Чл. НСХУ (1987), Спілки дизайнерів України (1988). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1980; викл. Г. Кесслер, П. Осначук, Г. Тищенко). На твор. роботі. Учасниця всеукр. і всесоюз. мист. виставок від 1985. Об’єктам Г. притаманна творча фантазія, конструктивне мислення та сучасна інтонація змісту. Графіч. творам властивий вільний імпровізов. малюнок та іроніч. погляд на сучасність. Окремі естампи – алегорії жін. життя. Г. схильна до винаходів нових форм у мист-ві. Роботи зберігаються у Сум. ХМ.

Тв.: графіка – «Сонячний реггі» (1985), «Альтанка» (1988), «Над рівнем моря», «Збіг обставин», «Золотий ключик» (усі – 1989); серії – «Прогноз погоди», «Листи з відпустки» (обидві – 1985); інтер’єр Білоцерків. краєзнав. музею (1980); проект «Мирні повітряні сили» (1985); проект експозиції респ. виставки «Молоді голоси» (1987; диплом лауреата респ. фестивалю); інсталяція «Останнє кохання в К...» (2004); фаянс. календар-сервіз на 365 персон (2005).

Літ.: Глущенко М. Инъекция счастья... // Архидея. 2004. № 3; Свиридова А. Чудо-календарь // Комсомол. правда в Харькове. 2006, 5–12 янв.

В. Д. Путятін

Стаття оновлена: 2006