Глязнер Яків Соломонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Глязнер Яків Соломонович

ГЛЯЗНЕ́Р Яків Соломонович (06. 04. 1879, Рдзавка побл. м. Нови-Тарґ, Польща – 1942, Янів. концтабір, Львів) – графік і живописець. Чл. СХУ (1940). Навч. у Відні, Парижі, Краків. АМ (1902– 03; викл. Т. Аксентович, Я. Станіславський). 1909–14 мешкав у Німеччині, після 1918 – у Польщі. 1939 після нім. окупації Польщі змінив прізвище на Лібідовський, переїхав до Львова. Працював у графіч. техніках («Ткач», 1930-і рр.), автор олій. полотен, акварелей з елементами імпресіонізму, картин, рисунків, акварелей і ліногравюр із зображенням видів Татр, Закопаного, Поділля, Кракова та Львова («Зима у Львові», «Іній», «Стара вулиця», «Село на Поділлі»), натюрмортів; серії ліногравюр «Москва» (1940–41). Виконував також побут. сцени і портрети. Учасник мист. виставок у Львові (1910), Києві (1940), Москві (1940–41). Персон. – у Львові (1948, посмертна). Твори зберігаються у Львів. галереї мист-в, Нац. музеях у Львові та Кракові.

Літ.: Меморіальна виставка графіки Я. С. Глязнера: Каталог. Л., 1948.

Ю. О. Бірюльов

Стаття оновлена: 2006