Гляціологія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гляціологія

ГЛЯЦІОЛО́ГІЯ (від лат. glacies – лід і ...логія) – наука, що вивчає всі форми криги і снігового покриву на суходолі, льодового покриву водойм, підземних утворень льоду, а також фізичні властивості, діяльність і вплив на розвиток земної поверхні і клімат Землі. Г. як науку про льодовики започаткував швейцар. натураліст О. Соссюр, який досліджував гірські льодовики Альп (1779–96). У 20 ст. розпочався 2-й етап розвитку Г., що характеризувався широкими дослідженнями поляр. зледеніння (Д. Глен, К. Войтковський та ін.). Поглибленому вивченню усіх форм криги сприяла координація гляціолог. дослідж. під час проведення Першого (1882–83) і Другого (1932– 33) Міжнар. поляр. років, а також Міжнар. геофіз. року (1957–58). Нині об’єм льоду на поверхні Землі становить бл. 24 × 106 км3, заг. пл. льодовиків з урахуванням антарктич. криги (90 % площі льодовиків Землі) дорівнює 16 × 106 км2, пл. морської криги – 26 × 106 км2. Осн. спостереження і накопичення банку даних з Г. проводять антарктичні станції багатьох країн світу, зокрема укр. ст. «Академік Вернадський», рос. – «Мирный» і «Молодежная» та ін. В Арктиці розташ. понад 200 поляр. станцій. Вивчення материк. льодовиків має не лише величезне теор., але й практ. значення: дозволяє більш раціонально використовувати водні ресурси рік, що живляться талою водою гірських льодовиків; попереджувати катастрофи (селі, обвали, повені); проводити облік територій, що звільняються від льодовиків.

Літ.: Калесник С. В. Очерки гляциологии. Москва, 1963; Тропов М. В. Ледники и климат. Ленинград, 1966; Котляков В. М. Снежный покров Земли и ледники. Ленинград, 1968; Серебрянный Л. Р. Древнее оледенение и жизнь. Москва, 1980; Клімат України. К., 2003.

Д. Є. Макаренко

Стаття оновлена: 2006