Гнатенко Петро Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гнатенко Петро Іванович

ГНАТЕ́НКО Петро Іванович (03. 09. 1937, с. Маршали Недригайлів. р-ну, нині Сум. обл.) – філософ. Д-р філос. н. (1988), проф. (1989). Чл.-кор. АПНУ (1994). Засл. діяч н. і т. України (2004). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (1998). Закiн. Київ. ун-т (1962). Відтоді працює (з перервою) у Дніпроп. ун-ті: від 1991 – зав. каф. філософії, 1995– 2005 – декан юрид. ф-ту. 1977–79 – викл. філос. ф-ту Сантьяго-де-Куба (Респ. Куба); 1984–91 – зав. каф. філософії Нац. гірн. ун-ту (Дніпропетровськ). Відп. ред. «Вісника Дніпропетровського університету. Філософія. Соціологія. Політологія». Напрями наук. дослідж.: iсторiя фiлософiї, зокрема української, питання нац. психології. Започаткував у вітчизн. суспільствознавстві вивчення проблем нац. характеру. Для теорії та практики нац. виховання мають значення результати розробок Г. щодо становлення укр. нац. ідентичності. Співавтор низки підручників з філософії, культурології для ВНЗів України.

Пр.: Национальный характер: Мифы и реальность. К., 1984; Этнические установки и этнические стереотипы. Дн., 1995 (спiвавт.); Фiлософiя: Підруч. К., 1995 (співавт.); Український національний характер. К., 1997; Национальная психология. Дн., 2000; Национальная психология и бытие общества. Дн., 2002; Основи правознавства: Підруч. К., 2003.

С. М. Довгань

Стаття оновлена: 2006