Гнатишин Андрій Ількович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гнатишин Андрій Ількович

ГНАТИ́ШИН Андрій Ількович (26. 12. 1906, с. Чижиків, нині Пустомитів. р-ну Львів. обл. – 02. 09. 1995, Відень) – диригент, композитор. Проф. (1963). Золотий хрест заслуги (Відень, 1977), орден св. Сильвестра (Рим, 1985). Навч. у Богослов. академії та Вищому муз. ін-ті у Львові (кл. С. Людкевича, Г. Левицької, Б. Кудрика), закін. Нову Віден. консерваторію (1934). Від 1931 (з перервами) – кер. хору укр. церкви св. Варвари (Відень), який під його кер-вом став одним з найкращих укр. хорів на Заході. Хор популяризував укр. музику в найбільших соборах і концерт. залах Відня, Зальцбурґа, Ґраца, Мюнхена, Риму; виступав на радіо і телебаченні; влаштовував Шевченків. концерти. На платівки, видані в Австрії, США, Ватикані, записано бл. 300 творів укр. церк. та світської музики у виконанні хору (зокрема «Воскресні пісні», «Гаївки», обидві – 1962; «Українські народні пісні», «Українські релігійні пісні і псалми», обидві – 1978; «Різдво Христове в колядках», 1980 та ін.). З хором виступали оперні співачки Г.-А. Андреадіс, І. Маланюк та ін. Від 1974 хор – постій. учасник всесвітньо відомого фестивалю «Wiener Festwochen» (Відень). 1988 хор взяв участь у святкуванні 1000-ліття хрещення України-Руси у Римі. Того ж року Г. керував зведеним укр. хором (600 осіб) з Європи, США і Канади під час урочистої літургії в базиліці св. Петра у Римі. Виступав з автор. концертами у Львові (1990) та Києві (1994).

Тв.: опери – «Олена» (1982, за однойм. оповіданням М. Шашкевича), «Бабусина пригода» (1988, за однойм. казкою Олександра Олеся); кантати – «Рука Івана Дамаскина» (1975), «Хрещення України-Руси» (1980); симф. сюїти – «Українська сюїта» (1936), «Моє село» (1945), «Українські танці» (1949); увертюра «Прощання Батьківщини» (1948); струн. квартет (1952); 15 літургій та ін. церк. творів; хори на сл. Т. Шевченка, І. Франка, Олександра Олеся; твори для фортепіано, скрипки, віолончелі, обробки нар. пісень.

Літ.: Диригент і композитор Андрій Гнатишин. Відень, 1994; Самотос Н. Андрій Гнатишин // Музика. 1996. № 6.

І. Д. Гамкало

Стаття оновлена: 2006