Кременецько-Дубнівська рівнина - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кременецько-Дубнівська рівнина

КРЕМЕНЕ́ЦЬКО-ДУ́БНІВСЬКА РІВНИ́НА – східна частина Малого Полісся. Ін. назва – Бродів. рівнина. Знаходиться на межиріччі Стиру та Ікви, у межах Бродів. та частково Буського р-нів Львів. обл., Радивилів. та Дубен. р-нів Рівнен. обл. Межує з Повчанською височиною на Пн., Гологоро-Кременецьким кряжем (зо­­крема Вороняками та Кременецькими горами) на Пд. Сх., Надбужан. котловиною – на Зх. Для рівнини характерний плоский рельєф із незнач. абсолют. вис. (210–250 м над р. м.). Переважають еолові та денудац. форми рельєфу. Частково пред­­ставлені флювіогляціал. утворення у вигляді піщаних гряд («грив») з віднос. вис. до 20 м, у зниженнях між якими поверхня заболочена. Природ. рослин. покрив рівнини значною мірою трансформований. У минулому значні площі були зайняті евтроф. та мезотроф. болотами, які нині здебільшого осушені та зруйновані унаслідок видобутку торфу. Ґрунти переважно дерново-підзолисті й дерново-кар­бонатні. Торфові відклади, особливо на ділянках, що прилягають до Вороняків та Кременец. гір, відзначаються нейтрал. реак­цією, високим вмістом кальцію і значною мінералізованістю. Ліси (переважно соснові, зрідка дубово-соснові, а в долинах річок – вільхові) найкраще збереглися у зх. частині рівнини. До залишків болот. масивів при­­урочені популяції видів рослин, занес. до Червоної книги Украї­ни (меч-трава болотна, осока Девелла, сашник іржавий, скру­ченик приємний, сверція багаторічна, тофільдія чашечкова та ін.).

Літ.: Природа Львівської області. Л., 1972; Балашов Л. С., Андриенко Т. Л., Кузмичев А. И., Григора И. М. Изменение растительности и флоры болот УССР под влиянием мелиорации. К., 1982; Стойко С. М., Ященко П. Т., Кагало О. О. та ін. Раритетний фітогенофонд західних регіонів України (созологічна оцінка й наукові засади охорони). Л., 2004.

О. О. Кагало

Стаття оновлена: 2014