Кременецько-Хотинський геоботанічний округ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кременецько-Хотинський геоботанічний округ

КРЕМЕНЕ́ЦЬКО-ХОТИ́НСЬКИЙ ГЕОБОТАНІ́ЧНИЙ О́КРУГ – частина Західноукраїнської геоботанічної підпровінції. Знаходиться у межах Терноп., Львів., Івано-Фр. і Чернів. обл. Клімат м’який, без сильних морозів та посух. Середня т-ра січня –4 °С, липня +18 °С, середньорічна кількість опадів – 640–700 мм. Орографічно територія охоп­лює Гологоро-Кременец., Гостів.-Хотимир., Коршів.-Гвіздец. пасма, Опілля та Хотинську височину з абсолют. вис. 350–515 м над р. м. У ґрунт. покриві переважають різні підтипи сірих опідзолених ґрунтів, сформов. на лесоподіб. суглинках. Менш поширені опідзолені чор­ноземи. Для округу також характерні дерново-карбонатні ґрунти, що утворилися на мергелях крейдяного віку та на вап­няках і гіпсах третин. віку.

Природна рослинність займає бл. 35 % площі округу (ліси – 30 %, луки – 4 %, степи – 1 % i болота – менше 1 %). Переважають широколистяні ліси, по­в’яз. з різними підтипами сірих опідзолених ґрунтів та опідзоленими чорноземами. Подекуди трапляються незначні ділянки релікт. соснових лісів зі степ. елементами у травостої на дер­ново-карбонат. ґрунтах. Широколистяні ліси представлені бу­­ковими, грабово-буковими, ду­­бово-грабовими, їхніми похідними грабовими, частково дубовими та вільховими лісами. Для флори цих лісів (за винятком останніх) характерні центр.-європ. гір. види, до яких належать астранція велика, купина кільчacтa, ожика лісова, крем’я­ник гарний тощо. Деякі з них, зокрема ялиця біла, зростали на тер. округу лише до 1950-х рр. Ліси поширені з певною висот. закономірністю: букові–дубово-грабові–дубові–дубово-соснові. Серед луків домінують заплавні (переважно болотисті). Трапляються невеликі ділянки суходіл. луків (справж. і зрідка остепнених) на непридат. для розорювання схилах пн. та зх. експозицій. Торф’янисті та справ­жні луки займають ще менші площі. Болота округу належать до долинних – це трав’яні та трав’яно-мохові евтрофні угруповання, що сформувалися у заплавах річок. Степ. рослинність пов’яз. із крутими схилами пд. експозиції з дерново-карбонат. ґрунтами, підстеленими мергелями, вапняками та гіпсами, або з відслоненнями цих порід; представлена екстразонал. лучними степами серед.-європ. типу, що має винятково важливе заг.-нац. природоохоронне значення. На тер. округу зростає низка видів рослин, занес. до Червоної книги України (ковили волосиста, вузьколиста, найкрасивіша та пірчаста, підковка чубата, сонцецвіт сивий, очиток застарілий, скор­зонера австрійська, відкасник татарниколистий, таволга поль­ська, жовтозілля Бессера та ін.). У складі округу виділяють геоботан. р-ни: Кременецький дубово-грабових і дубово-соснових лісів, Гологоро-Вороняківський букових лісів, Щирецький дубових лісів, Микол.-Бережан­ський букових і дубово-грабових лісів, Бурштинський дубово-грабових лісів, Гвіздец.-Кіцманський дубово-грабових і дубових лісів i Хотинський букових, дубово-грабових і дубових лісів.

Літ.: Геоботанічне районування Україн­ської РСР. К., 1977; Природа Тернопіль­ської області. Л., 1979; Заверуха Б. В. Флора Волыно-Подолии и ее генезис. К., 1985; Природні умови та ресурси Тернопільщини. Т., 2011.

О. О. Кагало

Стаття оновлена: 2014