КРИВЕ́НКО Олександр Анатолі­йович (13. 05. 1963, Львів — 09. 04. 2003, 39-й км автошляху Київ–Чернівці, похов. у Львові) — жур­наліст, пуб­­ліцист, громадсько-політичний діяч. Член НСЖУ (1998). Віце-пре­­зидент Асоц. укр. пись­мен­ників (1998). Закін. Львівський університет (1987), де 1987–89 й працював. Один з організаторів «Товариства Лева», де 1988 разом із І. Марковим заснував «Історичний театр». Учасник ство­ре­н­ня осередків т-в української мови ім. Т. Шев­ченка та «Меморіал», НРУ. Вла­скор ж. «Па­мʼят­ки України» (Київ) у Зх. Україні (1990–91), гол. ред. часопису «Post-Пос­­туп» (1991–95; Львів). Водночас — депутат Львів. обл­ради (1990–94); входив до скла­ду її президії, був головою комісії у справах молоді. Від­тоді — у Ки­єві: 1995 — гол. ред. інформ. про­­грам «Вікна» та «Вікна в світ» Між­нар. медіацентру «Інтерньюз», 1996–97 — у Телевіз. інформ­­агенстві «Вікна», радник Пре­­мʼєр-міністра України П. Лазаренка, заст. кер. прес-служ­би КМ; 1998–99 — на ка­налі «Студія “1+1”»; 1999–2000 — гол. ред. ж. «ПіК» («Політика і культура»). Згодом — прес-секр. обʼ­єдн. опо­­зиц. політиків «Громадська ініціатива “Форум національного порятунку”», кер. громад. організації захисту свободи слова в Україні «Хартія-4х», в. о. дир. укр.-польс. журналіст. клубу «Без упере­джень». 2002 роз­почав незалеж. проект «Гро­­мадське радіо». 1989 у Львові заснував незалежну г. «По­ступ», а 1997 після кількаріч. пере­рви сприяв її від­роджен­ню. Загинув у автоката­строфі. Спів­автор кн. «Ен­­циклопедія нашого україно­­знавства» (К., 1997; 2003), упорядник «Антології публікацій у газеті “Post-По­ступ” 1991–1994» (Л., 2005).