Гнівань - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гнівань

ГНІ́ВАНЬ – місто Тиврівського району Вінницької області. Міськраді підпорядк. с. Гриженці. Знаходиться на р. Пд. Буг, за 23 км на Пд. Зх. від обл. центру та за 17 км від райцентру. Пл. 19,9 км2. Насел. 12 832 (2001, складає 90,0 % до 1989): українців – 74 %, поляків – 17 %, росіян – 4 %. Залізнична ст. Назва міста за місц. переказами походить від слова «гнів», оскільки на рубежі 11–12 ст. дана тер. була місцем суперечок (гніву) тиверців і уличів. Сучасна Г. заснована жителями поселення Черленків. замку (нині с. Селище), частина з яких через суперечки зі своїми односельцями за пасовиська була змушена покинути рідні місця. Вперше згадується 1629. У 1648 замок був зруйнов. козаками і втратив своє оборонне значення. Від кін. 18 ст. Г. – торг. м-ко, в якому були поширені ткацтво, плетіння, обробка дерева, каменю, шевство, кравецтво, скорняцтво. 1793 у складі Поділля відійшла до Рос. імперії. Гніван. маєтності на поч. 19 ст. належали Щеньовським, Ярошинським, Биковським. К. Ярошинський збудував цукр. та рафінад. з-ди, які дали першу продукцію восени 1874. У 1870 через м-ко прокладено залізницю Київ–Одеса. У 2-й пол. 19 ст. розпочато широку розробку гніван. граніту для потреб місц. буд-ва. Наприкінці 19 ст. вироб-во каменю і щебеню становило 20 тис. м3 у рік. 1899 та 1905 відбулися масові робітничі страйки. Від 1913 – волос. центр, від 1938 – смт. Жит. Г. потерпали від голодомору 1932–33. Від 17 липня 1941 до 16 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. 216 гнівчан загинуло на фронтах 2-ї світ. війни. У с-щі був нім. табір для військовополонених. У Г. діяли загони ОУН(б). 1944– 46 – райцентр. Від 1981 – місто. Корисні копалини: граніти, гнейси, піски, суглинки, амфіболіти, кварцити, вінницити, чарнокіти, діорити, базальти, золото, алмази, гранати. Гол. пром. підпр-ва: колективні підпр-ва – «Гніван. шиноремонт. з-д», «Вінницябудмонтаж»; ТОВи – «Молоч. дім», «Гніван. комбінат хлібопродуктів»; ВАТи – «Гніван. підшипник. з-д», «Гніван. з-д спец. залізобетону», «Гніван. кар’єр», «Гніван. ковбасна ф-ка». У місті – 4 заг.-осв. школи, 5 дитсадків, СПТУ; лікарня, поліклініка, ветлікарня, фельдшер.-акушер. пункт; 2 Будинки культури, 4 б-ки, муз. школа; ДЮСШ, футбол. клуб; міський істор. музей, музей-кімната маршала Р. Малиновського, художня галерея; відділ. 4-х банків. Реліг. громади: 2 – УПЦ МП, РКЦ, п’ятидесятників та адвентистів сьомого дня. Пам’ятка арх-ри – костел св. Йосифа (1906). Встановлено меморіали воїнам-танкістам, які загинули під час визволення Г. від нім.-фашист. окупантів, та в’язням концтабору. Серед видат. уродженців – д-р мед. н. О. Маркова, д-р тех. н. В. Радзієвський; скульптор, літературознавець, мистецтвознавець А. Шумовська-Стебельська, ювелір В. Балибердін; банкір Ю. Блащук.

О. І. Коваль, О. М. Яковець

Стаття оновлена: 2006