Гомін

«ГО́МІН» — аматорський етно­графічний хор. Створ. 1969 у Києві. Засн. і кер. — Л. Ященко. Ідейним натхнен­ником хору був І. Гончар, який виділив зі своєї приват. колекції нар. строї для перших учасників «Г.», серед яких були Н. Матвієнко, О. Мешко, О. Харченко, Н. Світлична, Є. та В. Чередниченки, М. Гуць, Л. Орел, В. Андрійчук, В. Данилейко, І. Голобуцький, С. та Ю. Гулії, А. та І. Дебелюки та ін. Дебютував «Г.» викона­н­ням веснянок у парку над Дні­пром, а згодом на святі Івана Купала на Трухановому о-ві та в Гідропарку. Учасники «Г.» — люди різних поколінь і професій, яких обʼ­єд­нала любов до рідної мови, укр. пісні та минувшини, які прагнули від­родити нац. традиції, роз­будити нац. сві­домість українців. 1971 хор був заборонений як «націоналістичний», а його учасники за­знали пере­слідувань. Свою діяльність від­новив 1984, однак і надалі за­знавав утисків з боку влади. Від 1985 діє при Будинку культури «Київметробуду». 2005 отримав зва­н­ня «народний». У репертуарі — колядки і щедрівки: «Прилетіла ластівочка», «А в цьому дворі красна панна», «Ой красна-рясна в лузі калина», «Стояла сосна серед Дунаю»; веснянки та ігрові хороводи — «Ой по горі, по горі», «Берегом, берегом», «Коло млина калина», «Ой веснонько, весно»; купальські й петрівчан. пісні — «Ой да тихо, тихо Дунай воду несе», «Ой на Івана, ой на Купала». Хор виконує також козацькі, рекрутські, стрілецькі та пов­станські пісні, а також пісні на сл. і музику Л. Ященка: «Золотистий туман», «Київське танго», «Купальська ніч», «Збираймо родину», «Бережім своє імʼя», «За нашу Україну», пісні про Чорноб. трагедію — «Покинуті оселі», «Порвалась оста­н­ня струна» та ін. Серед пісень, що виконує «Г.», чимало на сл. Т. Шевченка та ін. укр. поетів. У складі хору ансамблі: камер. — «Криниця», автентич. фольклору — «Радосинь», чол. гурт «Козаки», нар. музики — родина Вербовецьких. Тривалий час у складі «Г.» спів­ав також гурт «Чумаки». Колектив хору є організатором свят народної пісні та «недільних спів­ів» для всіх охочих. «Г.» — особливе явище в історії духов. культури сучасної України. Саме «Г.» вперше після довгих десятиліть заборони за­співав у Києві «Ще не вмерла Україна», «Не пора, не пора», «Ой у лузі червона калина», «За Україну», «Боже Великий, Єдиний» та ін. «Г.» — не­змін­ний учасник всіх важливих громад.-політ. і культур. акцій Києва. Про «Г.» та його кер. знято 2 т/ф (зокрема «Рондо», 1997, реж. Т. Дудар).

Завантажити статтю