Гонта - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гонта

ГО́НТА (справж. – Гресь Володимир Васильович; 1893, с. Чорнухи Полтав. губ., нині смт Полтав. обл. – 1959, за ін. даними – 1963, Ставропілля) – отаман. Учасник 1-ї світ. війни, був двічі поранений. Протягом 1917–18 служив у 18-му запасному полку в Ромнах, після розформування якого повернувся до Чорнух. 1919 – на службі у 32-му Сумському полку Армії УНР. Від 1920 вчителював на Полтавщині. З метою самооборони та захисту місц. населення від терору та грабежів створив підпільну Укр. соціаліст. орг-цію. Загін повстанців (бл. 100 вояків), який очолював Г., діяв переважно на терені Чорнухин. та Лохвиц. повітів Полтав. губ. 1929 заарешт. за антирад. агітацію. Після відбуття 10-річ. ув’язнення мешкав у м. Кропоткін на Кубані, працював учителем і культпрацівником. У 1941–43 тимчас. проживав у Чорнухах.

Літ.: Пугач О. Герої-повстанці 1920 року (брати Гресі з Чорнух) // Полтав. Петлюрiана. Вип. 4. П., 2001.

Т. П. Пустовіт

Стаття оновлена: 2006