Космач

КОСМА́Ч — село Косівського ра­йону Івано-Франківської області, осередок художніх ремесел. Знаходиться на р. Пістинька (притока Пруту, бас. Дунаю), за 32 км від райцентру та за 39 км від залізнич. ст. Коломия. Площа 84 км² (має 32 присілки). Насел. 6054 особи (2001), пере­важно українці. Уперше зга­дано у писем. джерелах 1412. За нар. пере­казами, назва села походить від зовн. ви­гляду першого поселенця (нібито мав космате волос­ся) або його прі­звиська Космачук, Косматий. Жит. брали участь у русі опришків у загонах О. Довбуша (1745 тут і за­­гинув), В. Баюрака, І. Бойчука. Від 1772 — під владою Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1890 від­крито школу. На поч. 20 ст. у селі працював нафто­промисел. Тут діяли й ві­домі в Галичині під­приємства з видобутку озокериту. У селі було від­крито першу на Гуцульщині читальню товариства «Просвіта». Після роз­паду Австро-Угорщини в К. — влада ЗУНР. Від 1919 — у складі Польщі, від 1939 — УРСР. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА. У К. функціонував ви­шкіл старшин УПА. 1944 війська УПА проголосили тут Космац. Само­­­стійну Республіку. 1944–45 роз­­­ташовувалися 19 сотень. У боротьбі з фашист. окупантами та військами НКВС загинуло понад 340 космачан. Жит. К. здавна за­ймаються худож. промислами — різьбярством, килимарством, вишива­н­ням, писанкарством. 1926–35 від­бувалися заня­т­тя мист. школи О. Новаківського. Нині у К. — 7 заг.-осв. шкіл, дитсадок, школа мистецтв, школа традиц. нар. мистецтв ім. В. Могура; Будинок культури, 3 приват. музеї (один із них — О. Довбуша); лікарня, полог. бу­­динок; 2 готелі; від­діл. оща­дбан­­ку. Щорічно від­буваються Між­нар. зʼ­їзди писанкарів (станом на кін. 2011 — 5), Між­нар. етногр. фестиваль «Великдень у Космачі» (5), Всеукр. патріот. фестиваль «Бандерівська столиця кличе до чину» (3), Молодіж. фес­­тиваль «Керамічні канікули» (3; за участі молоді з країн Балтії та Польщі).

Обʼєкти заповід. фонду: Рушірський водо­спад, Пожеретул. орнітол. заказник. Виявлено рештки гальштат. солевар. центру (10–9 ст. до н. е.). Памʼятники архітектури: церква св. Параскеви-Пʼятниці (1753), куз­­ня (1896), церква св. Петра і Павла та дзвіниця (1904–05). Встановлено памʼятники Т. Ше­­вченку, О. Довбушу (а також памʼятний знак на місці його загибелі), рад. роз­відникам, Борцям за волю України, курін­ному Кни­­шу (Д. Горникевичу), командиру 21-го від­тинку УПА «Гуцульщина» Коломий. округи Козаку (М. Яворському), низку хрестів на місці боїв і загибелі вояків УПА. Серед видат. уродженців — журналіст Л. Вардзарук; художник М. Томен, мистецтво­знавець, майстриня декор. ткацтва О. Никорак, мистецтво­знавець, майстер писанкарства та худож. вишива­н­ня Д. Пожоджук, майстриня декор.-ужитк. мистецтва К. Бобʼяк-Никорак, майстри худож. ткацтва та вишива­н­ня по­друж­жя Дмитро та Ганна Вінтоняки, майстриня худож. оброб­­ле­н­ня шкіри А. Кісиличук, майстер декор.-ужитк. мистецтва, пуб­­ліцист М. Дідишин; церк. діяч УГКЦ Е. Ковч. Із К. повʼязані жит­­тя та діяльність патріарха Київського і всієї Русі-України (УПЦ КП) Володимира (В. Романюка), історика, дисидента В. Мороза (К. присвятив свою пр. «Хроніки опору» // «Український само­стій­­ник», 1970, ч. 158), художника М. Мороза. Тут у різний час неод­­норазово бували громад. і церк. діяч, мово­знавець, літературо­­­знавець, письмен­ник Іларіон (І. Огієнко), кінорежисер, письмен­ник О. Довженко, письмен­ники Ірина Вільде, Д. Павличко, мис­­тецтво­знавець, художник, письмен­ник С. Гординський, по­­ет, композитор В. Івасюк, музи­­ко­знавці, композитори Ф. Колес­­са і С. Людкевич, композитор А. Кос-Анатольський, художники Е. Козак, М. Левицький, С. Луцик, Г. Смольський та ін.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю