Космач - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Космач

КОСМА́Ч – село Косівського району Івано-Франківської області, осередок художніх ремесел. Знаходиться на р. Пістинька (притока Пруту, бас. Дунаю), за 32 км від райцентру та за 39 км від залізнич. ст. Коломия. Пл. 84 км2 (має 32 присілки). Насел. 6054 особи (2001), переважно українці. Уперше згадано у писем. джерелах 1412. За нар. переказами, назва села походить від зовн. вигляду першого поселенця (нібито мав космате волосся) або його прізвиська Космачук, Косматий. Жит. брали участь у русі опришків у загонах О. Довбуша (1745 тут і за­­гинув), В. Баюрака, І. Бойчука. Від 1772 – під владою Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). 1890 відкрито школу. На поч. 20 ст. у селі працював нафтопромисел. Тут діяли й відомі в Галичині підпр-ва з видобутку озокериту. У селі було відкрито першу на Гуцульщині читальню т-ва «Просвіта». Після розпаду Австро-Угорщини в К. – влада ЗУНР. Від 1919 – у складі Польщі, від 1939 – УРСР. Від липня 1941 до березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. У К. функціонував вишкіл старшин УПА. 1944 війська УПА проголосили тут Космац. Само­­стійну Республіку. 1944–45 роз­­ташовувалися 19 сотень. У боротьбі з фашист. окупантами та військами НКВС загинуло понад 340 космачан. Жит. К. здавна займаються худож. промислами – різьбярством, килимарством, вишиванням, писанкарством. 1926–35 відбувалися заняття мист. школи О. Новаківського. Нині у К. – 7 заг.-осв. шкіл, дитсадок, школа мист-в, школа традиц. нар. мист-в ім. В. Могура; Будинок культури, 3 приват. музеї (один із них – О. Довбуша); лікарня, полог. бу­­динок; 2 готелі; відділ. ощадбан­­ку. Щорічно відбуваються Міжнар. з’їзди писанкарів (станом на кін. 2011 – 5), Міжнар. етногр. фестиваль «Великдень у Космачі» (5), Всеукр. патріот. фестиваль «Бандерівська столиця кличе до чину» (3), Молодіж. фес­­тиваль «Керамічні канікули» (3; за участі молоді з країн Балтії та Польщі).

Об’єкти заповід. фонду: Рушірський водоспад, Пожеретул. орнітол. заказник. Виявлено рештки гальштат. солевар. центру (10–9 ст. до н. е.). Пам’ятники арх-ри: церква св. Параскеви-П’ятниці (1753), куз­­ня (1896), церква св. Петра і Павла та дзвіниця (1904–05). Встановлено пам’ятники Т. Ше­­вченку, О. Довбушу (а також пам’ят. знак на місці його загибелі), рад. розвідникам, Борцям за волю України, курінному Кни­­шу (Д. Горникевичу), ком-ру 21-го відтинку УПА «Гуцульщина» Коломий. округи Козаку (М. Яворському), низку хрестів на місці боїв і загибелі вояків УПА. Серед видат. уродженців – журналіст Л. Вардзарук; художник М. Томен, мистецтвознавець, майстриня декор. ткацтва О. Никорак, мистецтвознавець, майстер писанкарства та худож. вишивання Д. Пожоджук, майстриня декор.-ужитк. мист-ва К. Боб’як-Никорак, майстри худож. ткацтва та вишивання подружжя Дмитро та Ганна Вінтоняки, майстриня худож. оброб­­лення шкіри А. Кісиличук, майстер декор.-ужитк. мист-ва, пуб­­ліцист М. Дідишин; церк. діяч УГКЦ Е. Ковч. Із К. пов’язані жит­­тя та діяльність патріарха Київського і всієї Русі-України (УПЦ КП) Володимира (В. Романюка), історика, дисидента В. Мороза (К. присвятив свою пр. «Хроніки опору» // «Український самостій­­ник», 1970, ч. 158), художника М. Мороза. Тут у різний час неод­­норазово бували громад. і церк. діяч, мовознавець, літературо­­знавець, письменник Іларіон (І. Огієнко), кінорежисер, письменник О. Довженко, письменники Ірина Вільде, Д. Павличко, мис­­тецтвознавець, художник, письменник С. Гординський, по­­ет, композитор В. Івасюк, музи­­кознавці, композитори Ф. Колес­­са і С. Людкевич, композитор А. Кос-Анатольський, художники Е. Козак, М. Левицький, С. Луцик, Г. Смольський та ін.

Літ.: Кугутяк М. Кам’яні старожитно­­сті Космача. Ів.-Ф., 1997; Пожоджук Д. Космач. Косів, 2008; Його ж. Космач – келія сонця. Косів, 2012.

І. А. Пелипейко , Д. О. Пожоджук

Стаття оновлена: 2014