Гонтарук Любов Романівна — Енциклопедія Сучасної України

Гонтарук Любов Романівна

ГОНТАРУ́К Любов Романівна (01. 04. 1947, с. Великий Кунинець Збараз. р-ну Терноп. обл.) – поетеса. Чл. НСПУ (1999). Закін. Терноп. пед. ін-т (1970). Учителювала. Авторка кн. «Дружба впродовж вісімнадцяти років: Спогади про незабутнього О. Т. Гончара» (Т., 2002). Творчості Г. притаманні щирість і природність інтонації, акварел. свіжість тонів. Осн. тематика її поезій: люд. доброта, любов до рідного краю, його історії та природи.

Тв.: Джерело. К., 1992; Білий день. Л., 1993; Сім хвилин. К., 1994; Подив. Л., 1995; Над Гнізною. Збараж, 1996; Вибране. Л., 1997; Червоний кінь. Т., 1999; Ксенія. Т., 2003; Самотнє літо. Т., 2004; Моя Софія. Т., 2005; Неверморе. Т., 2006.

П. М. Перебийніс

Статтю оновлено: 2006

Покликання на статтю
П. М. Перебийніс . Гонтарук Любов Романівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=30801 (дата звернення: 23.04.2021)