Гончар Анатолій Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гончар Анатолій  Михайлович

ГОНЧА́Р Анатолій Михайлович (16. 04. 1946, с. Капітанівка Новомиргород. р-ну Кіровогр. обл. – 19. 01. 2002, Київ) – скульптор. Засл. діяч мист-в України (1998). Чл. НСХУ (1977). Навч. у Київ. худож. ін-ті (від 1971; майстерня М. Лисенка). Від 1971 – учасник мист. виставок. 1976–86 – викл., ст. викл. каф. малюнку, від 1993 – ст. викл., доц. каф. скульптури Академії образотвор. мист-ва і арх-ри (Київ). Працював у всіх галузях скульптури. Манері Г. властиві динамічність та емоційність. Автор жанр. композицій, зокрема присвяч. подвигам укр. народу під час 2-ї світ. війни; портретів істор. діячів України та сучасників. Роботи зберігаються у Херсон. ХМ, Нац. істор.-етногр. заповіднику «Переяслав» (Київ. обл.), Держ. істор.-культур. заповіднику «Гетьман. столиця» (смт Батурин Черніг. обл.), Яготин. істор. музеї (Київ. обл.).

Тв.: станк. роботи – «Переможець» (1984), «Генерал-майор Д. Краснокутський» (1985), «І. Мазепа» (1995); пам’ятники – Т. Шевченку (Кіровоград, 1976; м. Дрогобич Львів. обл., 1991; м. Васильків Київ. обл., 1993), Б. Хмельницькому (м. Біла Церква, 1982; Кіровоград, 1995), «Ангел-хранитель» (Кіровоград, 2000).

Літ.: Скульптор Михайло Лисенко та його учні: Каталог. К., 2006.

М. М. Кіщук

Стаття оновлена: 2006