Гончар Іван Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гончар Іван  Іванович

ГОНЧА́Р Іван Іванович (19. 06. 1940, с. Коболчин Сокирян. р-ну Чернів. обл.) – гончар і педагог. Чл. НСМНМУ (2003). Закін. Кам’янець-Поділ. пед. ін-т (Хмельн. обл., 1970). Учителював у Коболчин. серед. школі (1963–85). Як самодіял. композитор пише пісні, зокрема «Пісня про Коболчин», «Привітальна», «Буковиночка». 1985–88 – учитель музики у Новодністров. серед. школі № 1 (Чернів. обл.). Від 1987 – організатор і диригент нар. хорового колективу «Калина». Створив гурток гончарства при Новодністров. будинку дит. творчості. Від 2005 – засн. і дир. Сокирян. рай. музею гончарства (с. Коболчин). Учасник рай., обл., всеукр. мист. виставок від 1980-х рр. Персон. – у Чернівцях та Києві (2006). Виробляє переважно ужитк. посуд (горщики, макітри, мальовані миски, глечики, кухлики, чорнодимлені баньки), дрібну пластику (півників, коників, козликів, баранців), скульптурки («Співачка», «Курець», «Дует співаків», «Вершник на коні»), комини, кахлі. Вироби зберігаються у Чернів. краєзнав. музеї, Музеї під відкритим небом у Чернівцях. В «Укр. керамол. журналі» опублікував ст. «Із досвіду роботи гуртка “Кераміка”» (2001, № 2), «Хочу зробити Музей гончарства Буковини» (2003, № 2–4), «Музей у Коболчині буде!» (2004, № 2); уклав кн. «Співає “Калина”» (Чц., 2006).

Літ.: Нагірняк І. Гончар – професія престижна // Дністрові зорі. 2002, 23 лют.

К. І. Тищенко

Стаття оновлена: 2006