Гончар Іван Тарасович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гончар Іван Тарасович

ГОНЧА́Р Іван Тарасович (1888, с. Крищинці, нині Тульчин. р-ну Вінн. обл. – 1944, там само) – гончар. Майстер нар. мист-ва УРСР (1936). Численні одно- і багатофігурні композиції створював на основі традиц. гончар. іграшки та фігур. посуду. Серед скульптур Г. – твори на героїчну тему («Челюскінці»), сатиричні (скульптурні групи – «Один із сошкою – семеро з ложкою», 1910; «Арешт буржуїв», 1920; «Як миші кота ховали», 1937); гуморист. композиції до творів «Демидові вареники» Л. Глібова (1935–36) та «Казка про попа та його наймита Балду» (1937) О. Пушкіна. Значне місце у творчості Г. належить анімаліст. скульптурі (гротескові мавпи-музики, лірники, гончарі). Автор великих ваз з горельєф. жанр. і рослин. декором і традиц. фігур. посудин (левів, баранів), оздоблених рельєф. ліпним орнаментом. Вироби зберігаються у МУНДМ.

О. І. Левченко

Стаття оновлена: 2006