Гончаренко Віктор Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гончаренко Віктор  Володимирович

ГОНЧАРЕ́НКО Віктор Володимирович (21. 11. 1921, м. Охтирка, нині Сум. обл. – 28. 08. 1977, с-ще Планерське, нині смт Коктебель Феодосій. міської ради, АР Крим) – спортсмен (планерний спорт), співак (баритон). М. сп. (1956). Учасник 2-ї світ. війни. Неоднораз. абсолют. чемпіон України з планеризму, абсолют. чемпіон СРСР у багатоборстві (1960, 1964), рекордсмен СРСР (1960, 1966). Закін. Київ. консерваторію (1952; кл. Д. Євтушенка). Соліст Ансамблю пісні і танцю Далекосхід. військ. округу (1946–48), Київ. філармонії (1952–76). Володіючи баритоном широкого діапазону, рідкісного оксамитового тембру, Г. виконував різноманітний за тематикою репертуар – арії з опер («Князь Ігор» О. Бородіна, «Іоланта» і «Євгеній Онєгін» П. Чайковського, «Ріґолетто» Дж. Верді, «Даїсі» З. Паліашвілі, «Молода гвардія» Ю. Мейтуса), романси, балади, нар. пісні та твори сучас. композиторів. Автор кн. «Техника и тактика парящих полетов» (Москва, 1974; видана у перекладах чеською 1975 і япон. 1980), «Владимир Бесфамильнов» (К., 1984, співавт.), а також збірок оповідань. Загинув у польоті.

В. М. Топорова

Стаття оновлена: 2006