Гончаренко Гнат Тихонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гончаренко Гнат Тихонович

ГОНЧАРЕ́НКО Гнат Тихонович (бл. 1835, с. Ріпки, нині Богодухів. р-ну Харків. обл. – бл. 1917) – кобзар. У дитинстві втратив зір. Навч. кобзар. мист-ва у П. Кулибаби (1857). У репертуарі – укр. нар. думи й пісні, псалми тощо. Перші записи дум та соц.-побут. пісень від Г. зробив 1899 П. Тиховський. 1908 Леся Українка разом з К. Квіткою записали на фонограф думи «Олексій Попович», «Про сестру та брата», «Про вдову», псальму «Нема в світі правди», низку інструм. мелодій у його виконанні. Ці записи розшифрував і видав 1913 Ф. Колесса, який відзначив високу виконав. майстерність Г., архаїч. спосіб речитації, вважав його спадкоємцем найкращих кобзар. традицій. Серед учнів – П. Древченко, Е. Вудянський. Творчий доробок Г. досліджували М. Сумцов, Г. Хоткевич, П. Тиховський та ін. Художник С. Васильківський намалював його портрет.

Літ.: Колесса Ф. Мелодії українських народних дум. К., 1969; Українка Леся. З репертуару кобзаря Гната Гончаренка // Українка Леся. Твори. Т. 9. К., 1977.

М. П. Полотай

Стаття оновлена: 2006