Гончаренко Іван Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гончаренко Іван  Іванович

ГОНЧАРЕ́НКО Іван Іванович (17(30). 07. 1908, с. Яблунів Лубен. пов., нині Яблуневе Оржиц. р-ну Полтав. обл. – 05. 06. 1988, Київ) – поет. Чл. літ. орг-ції «Молодняк» (1927), СПУ (1934). Учасник 2-ї світ. війни. Уряд. нагороди. Закін. робітфак Харків. ін-ту с. госп-ва (1930), Ін-т червоної професури (Харків, 1934). Друкуватися почав 1923 у ж. «Молодий більшовик» та г. «Червона Лубенщина». Під час 2-ї світ. війни – поет-фронтовик, батальйонний комісар, спец. кор. армій. газет; виступав із віршами, статтями, кореспонденціями, присвяч. темі війни. Під час оборони Одеси – військ. кор. на Пд. фронті, у ред. г. «За Родину». Працював ред. вид. «Український робітник» (1933– 35), н. с. Ін-ту літ-ри (Харків, 1935–37), водночас – зав. Кабінету молодого автора при СПУ (1935–40), у газеті київ. військ. округу «Ленинское знамя» (до 1955); у структурах СПУ (від 1955). Автор поет. зб.: «Друзі» (Х., 1930), «На риштованні» (Х.; О., 1931), «Пісні весни» (Х., 1933), «За наше щастя» (К., 1938), «Краю рідний» (Л., 1940), «Одеса, Севастополь» (1944), «На землі оновленій» (1951), «Іду землею рідною» (1956), «Пісні моєї юності» (1958), «На клич життя» (1960), «Літа ідуть» (1968), «Обеліски» (1974), «Кордон» (1976), «Вибране: В 2 т.» (1978; усі – Київ); поем «Заручини» (1950), «Дунайська поема» (1953), «Матрос Гайдай» (1956) та ін. Осн. тематика – оспівування комсомол. юності, соц. перетворень на селі відповідно до приписів рад. ідеології; героїзм воїнів у роки 2-ї світ. війни. Переклав деякі твори рос., білорус., вірм., азерб., груз., латис., болгар., фін. та ін. поетів. Цими мовами перекладено й окремі твори Г.

Літ.: Адельгейм Є. Іван Гончаренко. «Друзі» // Життя і революція. 1930. № 7; Масенко Т. Іван Гончаренко // Дніпро. 1958. № 7; Ротач П. Літературна Полтавщина // Архіви України. 1965. № 3; Антонюк С. Іванові Гончаренку – 75 // ЛУ. 1983, 4 серп.; Маценко Г. Гончаренко Іван Іванович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2001. Вип. 8.

П. П. Ротач

Стаття оновлена: 2006