Гончаренко Микола Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гончаренко Микола  Васильович

ГОНЧАРЕ́НКО Микола Васильович (02. 12. 1924, с. Васильківка, нині смт Дніпроп. обл. – 18. 03. 1993, Київ) – філософ. Батько О. Гончаренка. Д-р філос. н. (1964), проф. (1966). Чл.-кор. АНУ (1979). Премія ім. І. Франка АН УРСР (1988). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди. Закін. Харків. ун-т (1949). Працював 1952–68 в Ін-ті філософії АН УРСР: від 1960 – зав. відділу етики і естетики, від 1962 – заст. дир.; 1968–73 – зав. каф. філософії у ВПШ при ЦК КПУ; від 1974 – зав. відділу теорії мист-ва ІМФЕ АНУ (усі – Київ). Від 1978 – заст. акад.-секр. Відділ. літ-ри, мови та мистецтвознавства АНУ. Наук. дослідж. у галузях історії розвитку естет. думки в Україні, теорії естет. виховання, питань про сусп. функцію літ-ри, діалектики, критеріїв худож. прогресу, соціології культури. Окремі праці Г. перекладено англ., франц., нім., араб. мовами.

Пр.: Естетичні погляди І. Я. Франка. 1950; Естетика українських революціонерів-демократів кінця 19 і початку 20 століття. 1954; Искусство и эстетическое воспитание. 1963; О прогрессе в искусстве. 1968; Музы на эшафоте. 1973; Проблемы эстетического воспитания: Очерк теории. 1976; Духовная культура: Источники и движущая сила прогресса. 1980; Противоборство двух культур и ответственность искусства. 1984; Диалектика прогресса культуры. 1987 (усі – Київ).

Літ.: Микола Васильович Гончаренко: [Некролог] // НТЕ. 1993. № 3.

О. В. Білий, О. М. Гончаренко

Стаття оновлена: 2006