Гончаренко Олександр Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гончаренко Олександр  Миколайович

ГОНЧАРЕ́НКО Олександр Миколайович (10. 12. 1946, Харків) – фахівець у галузі міжнародних відносин. Син М. Гончаренка. Канд. тех. н. (1974), д-р істор. н. (1989). Закін. Київ. ун-т (1969). Працював у Держ. ком-ті стандартів СРСР (1970–80); Ін-ті світ. економіки і міжнар. відносин НАНУ (Київ, 1980–92, 1995–98); Нац. ін-ті стратег. дослідж. (Київ, 1998– 2001); Київ. гуманітар. ін-ті: зав. каф. політ. і соц. наук (1995–98), проф. каф. міжнар. відносин (від 2001). У 1992–94 – радник із політ. питань та відносин з НАТО Посольства України в Бельгії; 1994–95 – ст. н. с. Королів. ін-ту оборон. дослідж. (Велика Британія); 1995–2001 – дійс. чл. Міжнар. ін-ту стратег. дослідж. (Лондон); від 1999 – президент Центру міжнар. безпеки та стратег. студій (Київ). Вивчає проблеми регіонал. і міжнар. безпеки, концептуал. засади нац. безпеки України.

Пр.: Глобальні моделі та футурологічні утопії. К., 1983; ХХІ век в зеркале футурологии. Москва, 1986; Комплексное прогнозирование в системе общество – окружающая среда. К., 1986; Прогнозирование в системе национальной безопасности и внешнеполитическом механизме США. К., 1993; Національна безпека України: історія та сучасність. К., 1993 (співавт.); Ukrainian-Russian Relations: An Unequal Partnership. London, 1995; Україна 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку. К., 1999 (співавт.); Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти. К., 2001 (співавт.).

Е. М. Лісицин

Стаття оновлена: 2006