Гончаренко Сергій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гончаренко Сергій  Іванович

ГОНЧАРЕ́НКО Сергій Іванович (17. 10. 1944, Київ) – живописець і графік. Батько С. Гончаренка. Чл. НСХУ (1985). Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1983). Закін. Київ. худож. ін-т (викл. М. Хмелько, В. Шаталін). Учасник респ. (від 1972), всесоюз. (від 1984) мист. виставок.

Тв.: «Свято врожаю», «Мир переможе війну» (обидва – 1974), «Героїка праці» (1975), «Освоєння космосу» (1975, 1979), триптих «Перші поселення», «Оброблення землі», «Плавка металу» (усі – 1976, Рівнен. істор. музей), «Островський» (1979), «Орденоносці і передовики колгоспу» (1981), «Битва Б. Хмельницького», «Дружина» (1977), «Олена» (1984); діорами – «Медицина у роки Великої Вітчизняної війни. Літо–осінь 1941 р.» (1981, Нац. музей медицини України), «Старовинне городище 12 ст.» (1985, Бориспіл. істор. музей), «Молода гвардія» (1986, Краснодон); «Печера» (1989), «15 млн років тому» (1990) та «Сніговий барс» (2004; усі – в Нац. наук.-природн. музеї України), «До вибуху, під час вибуху, після вибуху АС» (музей «Чорнобиль»), «Михайлівський Золотоверхий. 12 ст.», «Визвольний рух українського народу від польського ярма» (Корсунь-Шевченків. істор. музей, Черкас. обл.).

А. Я. Стадник

Стаття оновлена: 2006