Гончаренко Тарас Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гончаренко Тарас  Євгенович

ГОНЧАРЕ́НКО Тарас Євгенович (21. 06. 1962, Київ) – живописець і графік. Син С. Бондаренко та Є. Гончаренка, брат Ю. Гончаренка, онук В. Бондаренка та В. Кирилової. Чл. НСХУ (1986). Закін. Київ. худож. ін-т (1986; викл. Т. Лящук, А. Чебикін, В. Чебаник), навч. у твор. майстернях АМ у Києві (1987–90; кер. М. Дерегус). Працював у Київ. худож. ін-ті (нині Нац. академія образотвор. мист-ва і арх-ри): ст. викл. каф. рисунка. Осн. роботи – у галузях монум. та графіч. мист-ва. Учасник всеукр. та міжнар. худож. виставок від 1984. Персон. – у Києві (2000, 2002).

Тв.: живопис – «Скіфи» (1988), триптих «Геноцид» (1989), «Козацька пісня» (1992), «Плач», «Моя Україна-Русь» (обидва – 1993), «Смуток–1», «Смуток–2»; графіка – іл. до творів В. Шекспіра (усі – 1994).

Літ.: Од роду до роду: Каталог виставки. К., 1996.

І. М. Абакумова-Боченко

Стаття оновлена: 2006